Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/181

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Найда. Адаптація до сучасних мовних норм

181



Тітка

Вони то умні — ти дурна!
Чого ж дурієш ти? — не знаю.
Я тобі тітка — не чужа,
І я добра тобі бажаю.
Совітую тобі не кидатись людей,
Бо ти живеш на світі сиротою;
А сирота, як кажуть, без очей,
Того й гляди — зустрінешся з бідою.
Іди ти заміж, не мудруй!
Покинь сі панські витребеньки!
Тобі ще гріх, ще літа молоденькі
На серці думку сю носить.
Ти не жила на світі стілько,
В твої літа не розсудить,
Що солодко, або що гірко.
І думки сі ти викинь з голови.
І заміж, я кажу тобі, іди!

Галя

Тьотусечко моя, голубонько моя!
Моя золотая, моя дорогая!
Я вас люблю — кінця нема;
Чому ж нещасна я такая,
Що ви не любите мене,
І хочете людя́м віддати?
Та що се, Боже мій, таке!
Зовсім виго́нять мене з хати.
А я піду та дядькові скажу,
Розплачусь перед ним, пожалуюсь йому.
На вас, на ваші всі затії.
Побачите, що буде вам
И вашим скверним женихам.
Мене, спасибі, любить дядько,
То тілько вам мене не жалко,