Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/184

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

184

Михайло Петренко. Життя і творчість



Ми приймем зятя до себе́
І будеш ти його любить,
А він тебе жаліть і почитати.
І вашу жизнь Господь благословить;
Ви будете щасливі і багаті;
Глядя на вас, і ворог будеть рад!
А я з старим молитись стану Богу,
Готовиться в ту дальнюю дорогу,
З якої ми не вернемось назад.
Теперь, я знаю, бачиш ти,
Чого зарані так печалюсь за тобою.
Ох! страшно, серденько, мені
Тебе покинуть сиротою,
З такими чорними бровами!

Галя

Та хто там сватає такий?

Тітка

Іван Васильович Шнуренко, —
Ізвісно писар волосний!

Галя

Ох, Боже мій! ох, моя ненько!
Та я за його не піду!

Тітка

Напав тебе не в пору дрик!
Ну чим же він не чоловік? —
Жених такий, що луччого не треба.
Коли б він трапивсь на другу́,
Підскочила б як раз до неба
Від радості такому жениху.

Галя

Нехай другі і радуються йому;