Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/185

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Найда. Адаптація до сучасних мовних норм

185



Мені тут радість невелика.
Я знаю, прийдеться до сліз!..
Ну, тьотушка, найшли ви чоловіка,
Се не жених, а просто ніж!
Послухайте, що я скажу,
Йому і вам, та прямо в вічі:
Нехай умиється він тричі,
А я за його не піду!
Бо я його і духу не терплю.
Нехай се буде примха паньска!
Він циган сам, і річ циганська;
А мати там із біса зла,
Від неї встане вся наруга.
Вона мене із’їсть сама;
К тому ж він п’яниця і волоцюга.

Тітка

В тебе язик — як бритва, доню.
Не гріх тобі, не страм тобі
Давать йому такую волю:
Страмить людей без всякої вини.
Де ти набралася такого духу
брехати так: і мати зла,
А син не тямиться, як п’є сивуху!...
Як бачу я, з святих нема добра;
Вони хоч здорово поклони дують,
Зате ж і лаються гаразд, і судять,
І піднімають мир на сміх.
Так, серце, гріх,
І для людей обидно,
І слухати од дівки стидно.

Галя (плаче)

Тітка

Я, кажется, тебе не била,