Задивлений у небо України
19
із Кореницьким, котрий закінчив був у Харкові духовну семінарію і подався священикувати по селах Харківщини), навіть брав участь у вирішенні їх житейських проблем. Але в листі Кореницького важливіше інше. Що значить вислів стосовно Петренка: «фантазирует в Харькове»? Ймовірно, не що інше, як тільки те, що Петренко, залишившись у Харкові, продовжує літературну діяльність, і якісь чи то нові твори, чи загальне уявлення про цю творчість відомі були його кореспондентові.
Роком раніше (у вересні 1843 р.) Кореницький писав тому ж таки Корсуну: «Петренко наш кончает уже свою драму под заглавием „Панська любов“, очень хорошую и занимательную пьесу; также написал он еще „Славянські пісні“ и „Саур-могилу“ и сам от себя хочет издать» ([11], С. 212).
Ймовірно, під «Слов’янськими піснями» автор розуміє той цикл, що далі був опублікований у «Южном русском зборнике» і мав назву «Слов’янськ» (справді ж бо, головним предметом поетизації тут виступають пісні близького — рідного? — поетові Слов’янська), Саур-могила фігурує у циклі (скоріш усього, незакінченому) «Iван Кучерявий». Отже, можна вважати, що ці, згадувані Кореницьким, твори Петренка на сьогодні відомі. Що ж стоїть за повідомленням про написану Петренком драму «Панська любов»? Твору Петренка з такою назвою досі не розшукано.
У середині липня 1844 р. М. Петренко стає на службу в Харківській палаті карного суду, спершу канцелярським чиновником, далі були такі посади, як старший помічник столоначальника, виконуючий посаду столоначальника; затверджений столоначальником у серпні 1846 р.; в листопаді того ж року М. Петренко одержує чин колезького секретаря (це відповідало орієнтовно армійському чину штабскапітана).
У серпні 1847 р. М. Петренко змінює місце чиновницької діяльності: він «определён» секретарем у Вовчанський повітовий суд. Окремі дослідники вбачали в цьому пониження
