Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

28

Михайло Петренко. Життя і творчість


Цикл Петренка «Думи та співи» у «Южном русском зборнике», очевидно, в ролі вступного чи «програмного», розпочинав вірш «Думи мої, думи мої...». Перший рядок цього Петренкового вірша відразу ж спрямовує згадку будь-якого читача до твору Шевченка із точно таким же першим рядком (і таким же розміщенням у збірці). Справді, жоден з дослідників поезії не може вказати якогось іншого походження цього рядка у творчості Петренка, як тільки із Шевченкового «Кобзаря» 1840 р. (можливо, якщо мати на увазі ті видання, з якими конкретно міг познайомитися харківський поет, — із збірки «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» 1844 р., де цей вірш передруковано, — але це вже не так важливо). Словосполучення «Думи мої, думи мої...» звучить наближено до фольклорного, але досі не знайдено народної пісні, яка б його містила. Отже, джерело цього рядка одне — перший рядок першого вірша Шевченка із «Кобзаря».

Зіставлення цих двох творів, що починаються однаково — «Думи мої, думи мої...» — у Шевченка та Петренка послужило відправною точкою у розвідці «Iнший романтик, інший романтизм» діаспорного літературознавця (і мовознавця) Ю. Шереха-Шевельова. Дослідник керувався позірно добромисним наміром: за аналогією до ситуації в розвинених літературах представити український романтизм як певне багатоманіття явищ та векторів розвитку. Однак аргументація цієї тези у дослідника малопереконлива. Вірш Петренка «Думи мої, думи мої...» із запозиченим у Шевченка першим рядком (запозиченим, на наше переконання, без жодного стратегічного наміру) дослідник подає як вияв своєрідної полеміки між Петренком та Шевченком. Малоймовірно, щоб Петренко бачив себе учасником такої полеміки, такої творчої суперечки. Зіставляти в ролі двох різних «романтизмів» творчість Т. Шевченка, з одного боку, і творчість М. Петренка — з іншого, — навряд чи було слушним і продуктивним: надто різні «вагові категорії» цих поетів, надто неспівмірний — навіть суто кількісно — їх доробок, хоч