Сторінка:Mukhailo Petrenko Zhittja i tvorchist.pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

56

Михайло Петренко. Життя і творчість


конфлікту, для того, щоб примусити героїню реально діяти як персонажа сценічної драми, автор мусить знайти вагомі аргументи, можливо — сильні характери, можливо — незвичайні зміни обставин; втім, це — перед фактом іще не знайденої цілості п’єси — залишається у сфері здогадів.

Окремо слід сказати про стильові особливості цього драматичного фрагмента. Перше, що рішуче звертає на себе увагу і що ставить п’єсу у ряд рідкісних різновидів української драматургії 30–40-х років ХIХ ст., це те, що написана вона віршем. Ряд віршових п’єс українських авторів на ту пору дуже невеликий. Можна згадати написану російською мовою п’єсу «Богдан» (із підзаголовком «Сцены из жизни малороссийского гетмана Зиновия Хмельницкого») (1839–1841) Є. Гребінки, написану також російською мовою, незакінчену п’єсу «Никита Гайдай» (1839, надр. уривок 1842) Т. Шевченка, україномовну трагедію «Переяславська ніч» М. Костомарова (друковану в «Снопі» 1841 р. поряд із творами М. Петренка); значно пізніше часу свого створення з’явилася друком у світ україномовна оперета П. Котлярова «Любка, или сватанье в с. Рихмах» (прибл. 1836, надр. 1900).

Унікальність і пріоритет п’єси Петренка полягає в тому, що у ній уперше серед творів української драматургії випробувано можливості ритмічно гнучкого римованого вірша. З цим віршем не може йти в порівняння кострубате віршове мовлення «Любки». Якщо український вірш у п’єсі М. Костомарова є неримованим суцільним 5-стопним ямбом (на ті часи такий ямб називався «шекспірівським», оскільки ним було виконано російськомовні переклади ряду п’єс англійського драматурга), то Петренко вдається до ямба різностопного — до так званого «вольного вірша», яким зазвичай під ту пору писалися байки, але який поетові уповні вдалося ліризувати. Петренко виявив себе майстром версифікації, успішно суміщуючи рядки різної метричної характеристики та вигадливо застосовуючи різноманітні схеми римування, як-от, приміром, у фрагменті: «Ти по лицю —