Думu мои, думu мои,
Де вu подивалuсь,
На що мене покuнулu,
Чому одцуралuсь?
Покuнулu, загuнулu
Десь-то за морямu;
Не вuмолю, не вuплачу
Словом, ни сльозамu...
Не видаю и не знаю
Де-б-то вас шукатu;
Пиду, стану на край свита,
Буду вас гукатu;
Чи вu в мори з буйнuм витром
Збuваєте хвuли;
Чи за морем спиваєте
Писни жалистлuви?
Чи по скелям, по безкедам
Блукаєте з дуру,
Чи з панамu вельможнuмu
Гадаєте думу?
Потаскалuсь, поблукалu,
Пора вам до дому;
Скучно мени, сумно мени
Без вас, молодому!
Чи вu в неби над зи̂ркамu
Шукаєте доли,
Чи де в хати заглядилuсь
На чорнии бровu?
Знаю, знаю, мои думu,
Вu до их охочи;
Мuлуєте чорни бровu,
Цилуєте очи!
