— ◦ —
Тудu мои очи, тудu моя думка,
Де тu жuвеш, Галю, сердешна голубка;
Од раннього ранку до пизньои ночи
Я плачу без тебе, и вuплакав очи;
А тu мого горя не чуєш, не знаєш.
О як болuть сердце, як тебе згадаєш!
Дарма топлю очи далеко за горu;
Я Гали не бачу. За те-ж люте горе,
Мов тая гадюка, коло сердця вьється:
О! як йому тяжко, о як воно бьється!
Дарма топлю очи в крайнѐбо блакuтне:
Для всих воно ясне, ласкаве, прuвитне,
По ньому так пuшно мисяць краснuй ходе,
И тuсяча тuсяч зи̂рок за нuм броде;
Ви̂д його-ж на мене недолею виє:
Як гляну в крайнѐбо, серденько занuє,
Останнюю ради̂сть од сердця одгоне,
Тумане очuци, душу горем томе;
Бо там за горою, де зи̂ронька сяє,
Там, там моя мuла голубка вuтає,
Закрuлась ви̂д мене и небом, й горамu,
А я тут зостався з горем та сльозамu.
Тудu-ж мои очи, тудu моя думка,
Де тu жuвеш, Галю, сердешна голубка!
— ◦ —
