Сторінка:PL Układ o repatriacji zawarty między Polską z jednej strony a Rosją i Ukrainą z drugiej strony.djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ВІДДІЛ I.
 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
 
Артикул I.

Укладаючі договір сторони обов'язуються негайно після підписання цієї угоди розпочати яко мога швидче репатріяцію всіх закладників, горожанських полонених, інтернованих, бранців, біженців і еміґрантів, які перебувають в межах їх теріторій.

 
Артикул II.
 
§ 1.

Горожанськими полоненими й інтернованими вважаються:

1) Всі громадяне одної з укладаючих договір сторін, які перебувають на теріторії другої сторони і які є чи були ув'язнені або перебувають під адміністративним доглядом, рівнож і громадяне, що підпадають чи підпадали під инші судові або адміністративні репресії за політичні або державні злочини, чи злочини на користь другої сторони, або, коли ці репресії вжиті, чи були вжиті відносно них з метою застереження можливости згаданих злочинів.

2) Всі особи, які підпадають зазначеним в п. 1 цього артикулу репресіям і визнані були польською владою — українськими або російськими горожанськими полоненими, чи українською й російською владами — польськими горожанськими полоненими.

3) Закладники.

 
§ 2.

Бранцями вважаються: комбатанти одної з укладаючих договір сторін, заполонені арміями другої сторони на українсько-російсько-польському фронті, рівнож і не комбатанти, що входили в склад оперуючих збройних сил і заполонені арміями другої сторони, а також особи, що входили в склад окремих польських військових частин і загонів, заполонені українсько-російськими арміями і на других фронтах і розброєні й інтерновані українською й російською владами.

 
§ 3.

Біженцями вважаються особи, що до 1 серпня 1914 року мешкали на теріторії одної з укладаючих договір сторін і нині перебувають на теріторії другої сторони, які залишили під час світової війни 1914—18 років чи українсько-російсько-