чому загальна кількість репатріянтів всіх катеґорій, 4,000 людей в тиждень, ні в якому разі не може бути зменшена аж до повного вичерпання всіх катеґорій репатріянтів і, в разі вичерпання инших катеґорій, повинна цілком складатись з бранців.
В першу чергу повинні бути відправлені бранці хворі й інваліди й ті ґрупи й катеґорії бранців, котрі перебувають в країні неволі в найгірших умовах утримання.
Передаточними пунктами є: станції Койданове—Стовбці, на колії Мінськ—Барановичи й станція Здовбунове для обох сторін на колії Шепетівка—Рівне.
З обох боків передаточних пунктів повинні бути влаштовані за кошт відповідних Урядів бараки й санітарно-харчові пункти.
Надалі пункти передачи можуть бути змінені й встановлені нові.
Відправлення до передаточних пунктів провадиться ешелонами або окремими ваґонами, але не поодинцю.
Доставка в пункти відправлення ешелонів або ваґонів в залежности від місцевих умов провадиться по можливости також ґрупами й поодинцю.
Провіз людей і багажу в усіх цих випадках у межах своєї теріторії кожна з укладаючих договір сторін провадить за свій кошт, а також і забезпечує належний санітарний догляд і досить задовольняюче харчування в дорозі.
Перевіз в холодну пору провадиться в опалених ваґонах, а хорих і недужих незалежно від пори по можливости в санітарних потягах.
Хорі на гостро-заразні хороби не можуть бути зараховані до транспорту й підлягають відправленню лише після одужання.
Під час передачи транспортів представник держави, яка відправляє, доручає під розписку представнику держави, яка приймає, складений згідно з артикулом XXII цієї угоди список осіб, що знаходяться в транспорті.
В разі відправлення транспорта з незасвідченими Делєґацією держави, яка приймає, списками, згадана Делєґація, згідно з артикулом XXIII цієї угоди, обов'язується своєчасно повідомити свою кордонну владу про перепуск такого транспорту. В такому разі на транспортових списках голова Делєґації держави, яка відправляє, робить відповідну помітку.
