Сторінка:Pereiaslav.pdf/19

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


МИСЛИВСЬКИЙ БУДИНОК КНЯЗЯ ОЛЕКСАНДРА ГОРЧАКОВА

Пам’ятка архітектури місцевого значення. Будівля одноповерхова з мезоніном на вісім кімнат, має три коридори, на три входи. Стіни дерев’яні в «паз», поштукатурені, побілені. У вітальні та їдальні поклеєні в середині. Зовні споруда оббита дошкою-шалівкою та пофарбована. Стеля дощана, дранкована, потинькована та побілена. Підлога дерев’яна, фарбована. В коридорі дерев’яні східці на мезонін. Опалюється чотирма грубами. Освітлюється 15 вікнами. Будинок має троє дверей. Коробка, наличники вікон і дверей із чільної сторони, прикрашені прорізним різьбленням. Дах чотирисхилий, покритий залізом. Над вхідними дверима збудований напіввідкритий ганок на чотирьох пиляних фігурних стовпцях, вкритий бляхою. Розміри споруди: довжина – 14,80 м, ширина – 14,30 м, висота – 3,20 м. Площа – 248,64 м2.

Мисливський будинок побудований у 1909 р. в урочищі Біле Озеро ПереяславХмельницького району Київської обл. за особистим проектом власника Ташанського маєтку князя Олександра Горчакова місцевими майстрами. Мисливська дача в урочищі Біле Озеро – місце для кількаденного перебування господаря з гостями під час полювання. Вона не мала ніяких парадних функцій і не мала якого-небудь значного господарства. В комплексі дачі були побудовані конюшні, псарні, інші господарські споруди, які оживали під час полювання. В приміщенні для челяді жили конюхи, лісники, кухарки, садівники. За радянських часів тут знаходився відділок Білоозерського лісництва. У будинку проживала сім’я лісника. Пам’ятка представляла значний інтерес і дирекція Переяслав-Хмельницького Державного історичного музею в особі директора М.І. Сікорського порушила питання перед лісгоспзагом про передачу будинку Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини з метою експонування на території скансена. Керівництво лісгоспзагу з розумінням віднеслося до цієї проблеми, поселенці були відселені у нові квартири, а пам’ятка передана Музею.

У 1968 р. мисливський будинок перевезли до Переяславського музею народної архітектурі та побуту. В 1968-1969 рр. споруда була реконструйована силами музейних працівників.

На даний час будинок є експозиційною одиницею Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав». В музеї відтворено ту картину, яка була в урочищі Біле Озеро на початку XX ст.: клумби, фонтан з химерними птахами і квітами, озеро з альтанкою, березову алею з ротондою. В будинку відтворені затишні інтер’єри з мінімумом декоративних прикрас, витримані в так званому «мисливському стилі». В будинку відтворений інтер’єр дачного типу поч. ХХ ст.: вітальня, столова, дві спальні кімнати, гостьова. У спальні і вітальні для гостей – гарнітур кінця XVIII ст. У вітальні привертають увагу меблі кінця ХІХ ст. з характерною рельєфною різьбою, рояль ХІХ ст., велике дзеркало в дерев’яній різьбленій рамі (поч. ХІХ ст.). В книжковій шафі книги ХІХ ст., історична література, періодичні видання, багатотомна енциклопедія Блокгауза і Ефрона. Інтер’єр доповнюють портрети Костянтина Олександровича і Дарини Михайлівни Горчакових. Їдальня розташована у світлій кімнаті з виходом на веранду. В центрі стоїть великий розкладний різьблений стіл, застелений ніжноблакитною скатертиною. Буфети – роботи народних майстрів ХІХ ст. Перед входом – скульптури середньовічних лицарів роботи голландських майстрів XVIII ст.

Список літератури:

1.Жам О.М. Господарсько-технічне начиння українського селянського двору (за матеріалами Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» // Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». – К., 2003. – С. 71-73.

2.Махінчук М.Г. Переяславський скарб: Документальна повість / Післямова І.Ф. Драча. – К.: Молодь, 1989. – 200 с.

3.Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Путівник. 2010. – С. 49.

Завідувач сектором «Музею декоративно-ужиткового мистецтва Київщини»

Л.С. Чередніченко