київської, та германської, вельбарської. Характерною прикметою культури є досконала кружальна кераміка та поширення речей римського імпорту: виробів зі скла, металевих прикрас, монет, амфор тощо. Найповніше в експозиції представлені ґрунтові могильники черняхівців, в різний час досліджені археологами на Переяславщині – Переяславський (1952, 1954 рр.) та Соснівський (1978-1986 рр.) могильники.
Важливим вузлом експозиції є тема виникнення міста та його історія на давньоруському етапі, висвітлена у літописних джерелах і підтверджена археологічними фактами. Найбільш ранні матеріали, виявлені на території міста датуються Х ст. – часом першої згадки у літописах (907 р.) та спорудження городища (дитинця) князем Володимиром Святославовичем (992 р.). Давній Переяслав є одним з трьох етнічних слов’янських центрів (разом з Києвом та Черніговом), на основі яких сформувалася ранньофеодальна руська держава («Руська земля»), завдяки чому в літописах місто має уточнюючу назву і звучить як «Переяславль Руський». В 1054 р. внаслідок адміністративної реформи Ярослава Мудрого Переяслав стає центром Переяславського князівства. Як стольний град одного з найбільших та найбагатших князівств Русі, Переяслав зусиллями його перших князів Всеволода Ярославовича та Володимира Всеволодовича Мономаха перетворився у визначний культурний центр Лівобережжя, центр величезної церковної єпархії, з багатою архітектурою, власним літописанням, школами, лікарнями, резиденціями князя та єпископа. Археологічними розкопками у місті відкрито 10 кам’яних споруд ХІ-ХІІ ст., серед яких виділяються видатні зразки давньоруської архітектури ХІ ст. – Михайлівський собор, Єпископські ворота, «Єпископський палац», літописні «церква Андрія», «церква Володимира Мономаха» та ін. Матеріали досліджень пам’яток давньої архітектури, оборонних укріплень, житлових та господарських споруд Переяслава – керамічний посуд, будівельні матеріали, залізні знаряддя та зброя, металеві та скляні прикраси, унікальне церковне начиння (хорос, свічник, акваманіл) – наповнюють значну частину експозиції, яка доведена до ХІІІ ст., коли 1239 р. місто було зруйноване монгольською ордою.
В музеї діє постійна виставка, на якій представлені археологічні знахідки у Переяславі козацького та модерного часу.
Список літератури:
1. Археологічний музей // Культура. Історія. Традиції. – № 2. – 2003. – С. 15-19.
Адреса Археологічного музею:
Україна, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 17, тел. 04567-5-15-74 Режим роботи: з 9 до 17 години; вихідні дні: понеділок, вівторок.
Підготовлено: 22.04.2015 р. Бузян Г.М. завідувач науково-дослідного відділу «Археологічний музей».
