Сторінка:Pereiaslav.pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Бузян Г.М.

МУЗЕЙ АРХІТЕКТУРИ ДАВНЬОРУСЬКОГО ПЕРЕЯСЛАВА НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Відкриття Музею архітектури давньоруського Переяслава відбулося у травні 1982 р. під час урочистого святкування 1500-літнього ювілею Києва. Ініціатором його створення був Герой України, незмінний директор Переяславського заповідника (1951-2011 рр.) М.І. Сікорський. Павільйон музею та експозиція побудовані у 1980-1982 рр. силами Переяслав-Хмельницького історико-культурного заповідника (нині НІЕЗ «Переяслав»). Оригінальне приміщення зведене реставраторами заповідника за проектом М.І. Сікорського та Ф.Ф. Дарди.

Давній Переяславль в давньоруських літописах має друге уточнююче ім’я «Руський», на відміну від кількох інших міст того часу з такою ж назвою – Преслава Болгарського, Переяславля Рязанського та Переяславля Заліського. Це уточнення означало, що згадуване місто знаходилося на території Русі, Руської землі, яка охоплювала Середнє Подніпров’я з такими давніми центрами як Київ, Чернігів та Переяслав. Переяслав вперше згадується у 907 р. в договорі князя Олега з Візантією. З середини ХІ ст. місто стає столицею князівства. Економічне та політичне зростання Переяславської землі сприяло розквіту її стольного граду й виникненню тут самостійної архітектурної школи, яка залишила чудові зразки кам’яної архітектури ХІ-ХІІ ст., які, на жаль, в цілому вигляді не збереглися до наших днів. Розкопками, що тривають вже багато десятиліть, в місті відкрито рештки 10 кам’яних будівель, серед яких вирізняється Михайлівський собор ХІ ст. Це був великий (37х40 м) хрестовокупольний храм з трьома апсидами, п’ятьма нефами та прибудовами, серед яких вирізняються п’ять князівських усипалень переяславської гілки роду Мономаховичів. До найвидатніших зразків переяславської архітектури ХІ ст. відносяться літописні Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратілата та «Єпископський палац», що входив до споруд єпископської резиденції, церква св. Андрія.

Експозиція музею розміщена в павільйоні, який був спеціально споруджений над розкопаними залишками цієї найвидатнішої архітектурно-археологічної пам’ятки давнього Переяслава. Павільйоном накрита північно-західна частина фундаментів собору – приблизно ¼ всієї його площі. Решта фундаментів трасована на сучасній поверхні. У ХVІІ ст. на фундаментах давнього храму була побудована Михайлівська церква (дерев’яна), а кам’яна будівля, яка збереглася до наших днів, на цьому місці була зведена в другій чверті ХVІІІ ст. Від руїн давнього собору залишились наполовину розібрані фундаменти та місцями нижня частина стін. Вхід у павільйон розміщений над залишками притвору – тамбуру, прибудованого до основного масиву будівлі. Це був центральний вхід до собору. Музейне приміщення має підвальний характер, адже перебуває нижче рівня сучасної денної поверхні, а його долівка знаходиться нижче стародавньої. Тому відвідувачі можуть бачити не лише збережену нижню частину стін храму, але й його фундаменти. Підлога давньої споруди не збереглася. Остання у свій час була викладена плінфою, полив’яними плитками та шиферними різьбленими плитами з мозаїкою. Експонується збережена лише частина підлоги з плінфи західного притвору.

Давня архітектура Переяславля Руського представлена насамперед оригінальними залишками давнього Михайлівського собору ХІ ст., що створює своєрідну незабутню атмосферу музею. Експонуються будівельні матеріали та зразки архітектурних деталей переяславських будівель, речові знахідки, здобуті під час розкопок давньоруських архітектурних пам’яток Переяслава. Тут можна ознайомитися з графічними реконструкціями переяславських споруд ХІ-ХІІІ ст., з художніми копіями мозаїчних та фрескових орнаментів, авторськими роботами сучасних художників, оригінальними фотографіями розкопок 1950-1960-их та 1970-1980-х рр.