Сторінка:Pereiaslav.pdf/3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ВІТРЯКИ ТА ВОДЯНІ МЛИНИ

На території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» представлена одна з найчисельніших в Україні колекція млинів, що нараховує півтора десятка вітрових млинів (вітряків), а також два водяних млини.

Вітряки, які використовувались для помелу зерна, були надзвичайно поширені в селах Наддніпрянщини. Збудовані вправними майстрами на замовлення заможних селян чи сільських громад, вони, як правило, розташовувалися на пагорбах, на околицях села або в полі, поодинці або ж цілими групами. Наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя в Україні існували два типи вітряків: стовпові, коли навколо стовпа, вкопаного в землю, на основі (стільці) обертався до вітру весь корпус вітряка за допомогою дишла (водила), і шатрові (голландські), коли повертався верх вітряка, а корпус був нерухомий. Без вітряків як і без водяних млинів неможливо уявити краєвид тогочасного українського села.

У часи проведення насильницької колективізації в Україні млини були усуспільнені, а згодом над ними нависла загроза повного руйнування та знищення. Саме тому переяславські ентузіасти музейної справи на чолі з М.І. Сікорським протягом 60-х – 80-х років ХХ ст. невтомно працювали над перевезенням виявлених млинів з різних регіонів України на територію переяславського музею просто неба. Музейним науковцям та реставраторам вдалося не лише відновити незмінний вигляд млинів, а й майстерно вписати їх у ландшафт змодельованого українського села XIX сторіччя. Вітряки та водяні млини стали справжньою окрасою переяславського скансена та незмінно викликають непідробне зацікавлення у його відвідувачів.


Список літератури:

1. Жам О.М. Борошномельне виробництво в історичному розвитку // Наукові записки з української історії. – Переяслав-Хмельницький, 2000. – Вип. 10. – С. 95-106.

2. Жам О.М. Колекція вітряних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» // Матеріали перших міжнародних наукових читань «Історія українського традиційного млинарства», 15-17 жовтня 2009 р., Черкаси-Вереміївка. – Черкаси, 2012. – С. 32-35.

3. Жам О.М. Млинарська техніка: історія, досвід, перспектива // Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання історії техніки». – К., 2003. – С. 102-104.

4. Махінчук М.Г. Переяславський скарб: Документальна повість / Післямова І.Ф. Драча. – К.: Молодь,1989. – 200с.:іл.


Завідувач науково-методичного сектору охорони культурної спадщини

Іваненко А.О.