Сторінка:Pereiaslav.pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ДВІР ВДОВИ

Двір вдови складається з хати та курника. Об’єкт розташований на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історикоетнографічного заповідника «Переяслав», в центральній частині музею.

Хата та курник збудовані наприкінці ХІХ ст. у с. В’юнище Переяславського повіту Полтавської губернії. Демонтовані, перевезені та встановлені на території музею в 1971 р.

Хата – однодільна, вхід до хати прямо з двору, стіни покладені в зруб з невеликими випусками, мазані та побілені. Стеля в хаті дощана, покладена в розбіжку на вінці та поперечні сволоки, зверху валькована, знизу шпарована і побілена. Підлога хати глинобитна. Довкола стін хати заплетена лісою широка глинобитна призьба, підведена рудою глиною. Освітлюється чотирма вікнами на чотири шибки, а також маленьким напічним. Дах трьохсхилий з великим випуском стріхи в причілках, накритий очеретом. Передній причілок до фронтону закладений очеретом. Тут знаходиться широкий і високий димохід, плетений з лози і обмазаний глиною та побілений. В хаті піч, стіл, лави, піл, жердка для одягу.

Розміри: довжина – 6,02 м, ширина – 5,97 м, висота – 2,50 м, площа – 35,90 м².

Курник – округлої форми, каркасний, стіни заплетені лозою, обмазані глиною і побілені. Дах конусоподібний, вкритий очеретом. Двері дощані. Розміри: висота – 1,6 м, радіус – 1,5 м, площа – 6,2 м².

Сучасне цільове призначення: культурно-просвітницьке, туристсько-екскурсійне.

На даний час хата і курник є експозиційною одиницею Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Місце знаходження об’єкта: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2, Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.


Список літератури:

1. Жам М.І. Від інтер’єру житла до музею просто неба (спогади) / Архів Жам О.М.

2. Іщенко Є.Ф. до проекту Першого на Україні Переяслав-Хмельницького етнопарку – музею просто неба. Складено в 1960-1965 рр. громадським проектантом гр. м. Переяслава-Хмельницького Іщенком Є.Ф., 1969 р. / Особистий архів Козій Г.І.

3. Махінчук М.Г. Переяславський скарб: Документальна повість / Післямова І.Ф. Драча. – К.: Молодь, 1989. – 200 с.: іл.