Сторінка:Pereiaslav.pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ДВІР СВЯЩЕНИКА

Згідно з науковою концепцією, недалеко від церкви Покрови Пресвятої Богородиці було сформовано двір сільського священика. У дворі священика знаходяться хата, комора, повітка, саж. Всі споруди являються пам’ятками архітектури та містобудування місцевого значення. Хата – чотирикамерна будівля типу: кухня + сіни + світлиця + кімната (хрестильня). В плані прямокутної форми. Перед вхідними дверима облаштований напіввідкритий ганок на стовпцях. Дашок двосхилий, критий залізом. Стіни хати покладені в зруб без лишку, із ретельно припасованих соснових плах. Заповнення внутрішніх стін та перегородок – каркасне. Стіни мазані, білені зовні і з середини. У кухні підлога глинобитна, у всіх інших приміщеннях – дощана. Стеля в хаті дощана «в розбіжку», покладена на верхній вінець зрубу та три поперечні сволоки, зверху валькована, знизу шпарована і побілена В кухні поперечний сволок покладений на повздовжній. Хата освітлюється 8-ма вікнами на чотири шибки без віконниць (три – на чільній, по двоє вікон – на причілковій стіні, одне – з тильного боку). В сінях – лаз на горище, закритий лядою. Дах чотирисхилий, критий черепицею. Навколо хати невисока дощана глинобитна призьба з червоною підводкою. Загальна площа будівлі – 59,20 м2, об’єм – 145,00 м3, висота – 2,45 м. Хата обігрівалася піччю. В комині печі викладений чотирьохраменний хрест.

Хата збудована в кінці ХІХ ст. в с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл. місцевими майстрами. Належала настоятелю Миколаївської церкви Павлу Осьмоловському. В середині 30-х рр. ХХ ст. в хаті священика розміщувався сільський медпункт, а потім – лабораторія колгоспу. Перевезена та встановлена на території двору священика Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1971 р.

Комора збудована в 40-х роках ХІХ ст. в с. Циблі Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. у дворі заможного селянина. В роки колективізації була усуспільнена. Використовувалась в колгоспі як складське приміщення. При перевезенні на колгоспне подвір’я конструктивних змін не зазнала. Перевезена та встановлена на території двору священика Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1972 р.

Повітка збудована наприкінці ХІХ ст. в с. Циблі Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. місцевими майстрами. Перевезена та встановлена на території двору священика Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1973 р.

Саж побудований в кінці ХІХ – поч. ХХ ст. у с. Циблі Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. Перевезений та встановлений на території двору священика Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в грудні 1972 р.

На даний час комплекс є експозиційною одиницею Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». У житлі священика відведена кімната для хрещення з повним набором предметів, необхідних для цього обряду: купіль, хрестильний набір (Євангеліє, хрест, чаша для причащання), свічки, ікони. У вітальні, де господарі дому збирались за обіднім столом, стоїть буфет з великою кількістю фарфорового посуду, стіл накритий гарною, ручної роботи скатертиною, на ньому самовар. Під стіною диван, фортепіано. В кутку ікона Матері Божої, лампадка, столик для церковних книг. На стінах – фото, побутові картини, рушники вишиті мережкою-витинанкою, гарні, ручної роботи килими. Інтер’єр кухні типовий для звичайної селянської хати із традиційним набором предметів і меблів.


Список літератури:

1. Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: [колект. монографія, присвяч. 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського] / НІЕЗ «Переяслав»; упоряд. О.М. Жам; збір. матеріал. Н.Г. Ткаченко. – Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. – 504 с. – С. 99.

2. Ткаченко Н. Концептуальні засади створення комплексу двору козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» // Могилянські читання. Збірник наукових праць. – Ч. ІІ. – К., 2007. – С. 374.

3. Ткаченко Н. Культові пам’ятки дерев’яної архітектури Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту // Українська культова архітектура у світовому контексті. – К., 2001. – С. 101-104.