Сторінка:Ukrayinska zahalna entsyklopediya Red. I. Rakovskyy (T. 1.; A-Zh) (1935).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

27

28

Автономосексуалізм—Агасвер

до автономії „природженим“ правом. Розрізняємо головно 2 роди автономії: територіяльну а. (а. громад, повітів, земель, країв) і річову а. Остання означає автономію в певній означеній ділянці людської діяльности, пр. „культурна“ а., якої змістом є право недержавної нації порядкувати самій своє культурне життя (головно шкільництво), а. різних організацій, а. пр. університетів, станових організацій, .а. церкви, тощо. Протиставленням автономії є порядкування справ самою державою.

Автономосексуалізм, (гр.) рід полового збочення, при якому половий гін звернений на себе самого.

Автопластика, (гр.) 1) в хірурги: заступлення хорої або знищеної части тіла здорового частиною тієї самої людини, гл. Пластична хірургія, фізіопластика;' 2) в друкарстві : виготовлювання друкарських форм відтисками самих жеж предметів на олов’яній плиті, придумав Ауер 1849.

Автопсія, (гр.) особисте ствердження, лікарський розгляд мерця в лікарських цілях для ствердження причини смерти.

Автор, (лат. auctor), спорудник, творець, той, що написав якийнебудь твір, намалював образ, уложив пісню, тощо.

Автореферат, (лат.) реферат, звідомлення про власну наукову або літературну працю.

Авторизація, (лат.) правне уповноважнення другого до чогось.

Авторизувати, (лат.) уповноважнювати.

Авторитативність, (лат.) чиєсь значіння і вплив наслідком самої особистої поваги.

Авторитет, (лат.) 1) повага зв’язана з впливом на других, пр. а. батьків супроти дітей, а. провідника, ученого, учителя, а. влади, а. якоїсь установи, 2) той, хто відзначається у других повагою.

Авторське право. Твори письменства, мистецтва і світлини (фотографії) стоять під охороною права, в цілости і в частинах. Ав. право на творах письменства, це право: твір оголосити, помножувати, розпродувати та перекладати; при сценічних творах ще й виключне право до прилюдної вистави; при викладах також виключне право до прилюдного відчиту. Ав. право обіймає оригінальні твори і їх переклади. Ав. право на музичних творах обіймає виключне право твір прилюдно оголосити, помножувати, розпродувати та виставляти. При творах образового мистецтва належить сюди м. і. також право перетвору при світлинах право розпродажі помножень. Коли світлина була замовлена, прислугує це право замовляючому. Закони означують, як довго триває ав. право ще після смерти автора. Міжнародне забезпечення а. п. тзв. Берненською Конвенцією з 13. XI. 1908. р.' Автоcуґестія, (гр.) вмовлення в себе, самовмовлення, самовсилення, гл. Гіпноза.

Автотерапія, (гр.) автофізіотерапія (гр.), самолічення, лічення силами власного організму.

Автотипія, (гр.) фото-механічний спосіб виготовлення друкарських пластинок (кліщ) в цинку, мосяжі й міді, придуманий 1881. р. Ґ. Майзенбахом у Мюнхені та майже рівночасно А. Анґерером у Відні. Перенесення рисунку на металеву пластинку відбувається фотографічним способом, при вжиттю шкляного „растра“ себто ніжної сітки з темних і ясних ліній, які пропускаючи світляні проміні, розкладають репродукований рисунок на безліз ледви помітних точок, що згущуючися і заникаючи, віддають усі світла й тіни відтвореного рисунку.

Автотомія, (гр.) здібність деяких родів тварин відкидати частини свойого тіла; таким способом вони рятуються в небезпеці. Відкинені частини опісля відростають; таку здібність мають: ящірка, деякі ракуваті, деякі павуковці й ін.

Автотрансформатор, (гр. лат.) трансформатор, що замість двох окремих намоток має одну, поділену на дві відповідні частини.

Автохром, вл. Автотипо-літографія, (гр.) особливий спосіб друкування в красках, при чому властивий рисунок приладжується автотипно і друкується наперед друкарською машиною, а краски накладаються опісля літографним способом.

Автохтон, туземець, тубілець.

Авульзія, (лат.) спосіб набуття власности, якщо замітна частка землі наслідком ділання води прилучиться до чужого берега.

Агав, христ. пророк І. в., родом з Юдеї.

Агаг, ім’я деяких амаликитських царів; одного з них поборов Савло по приказу Самуїла.

Агаґґар, або Гоґґар, архейське гірське гніздо на Сагарі.

Агамемнон, син Атрея, брат Менелая, король Микен, гр. головний воєвода під Троєю, після повороту вбитий Егістом, коханцем його дружини Клітемнестри; його діти: Орест, Іфігенія, Електра.

Агапи, (гр.) братолюбні столи, вечері любови. В первісній церкві був звичай, що всі вірні одної громади збиралися на спільну вечерю, при чому відправлялося богослуження. В нових часах цей звичай обновила секта Моравських Братів.

Агапіт, 1) діякон, гр. письменник, жив за царя Юстініяна; гл. Могила Петро. 2) Ім’я двох пап, один з VI в., другий X. Агар, рабиня Сари і Авраама, мати Ізмаїла, основника бедуїнського племени Агарян.

Агарянин, магометанин, турок.

Агарянський, агарський, турецький.

Агасандр, грецький різьбар І. в. до Хр., один з творців групи Лаокоона.

Агасвер, казковий жид, вічний екиталець; за те, що Христові в дорозі на Голготу відмовив відпочинку біля свойого до-