Сторінка:Ukrayinska zahalna entsyklopediya Red. I. Rakovskyy (T. 1.; A-Zh) (1935).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

свого сина Нерона в Кольонії (Colonia Agrippinensis) 59 по Хр.

Аґріпіна Старша. (Капітолійський музей).

Аґроном, (лат.) знавець сільського господарства, абсольвент с. г. школи.

Аґрономічний, господарський,хліборобський.

Аґрономія, наука сільського господарства про управу ріллі. А. суспільна, це особливий діл аґрономії, що ставить собі завданням розповсюднити аґрономічні знання серед широких мас хліборобів, отже головно серед селян. Завдання аґронома-суспільника є таким чином головно технічно педагогічні, обчислені на цілий господ, округ, а не на одно якесь господарське підприємство.

Аґрумі, італійська назва на овочі помаранчі, цитрини і споріднених ростин.

Аґу, (Agoult) Марія, франц. письм., відома як Данієль Стерн (1805—76); оповідання, нариси, спомини й історичні праці. Приятелька Ліста.

Марія Аґу.

Аґуаскалієнтес (Aguascalientes), столиця мехіканської країни тої самої назви. 48.000 меш. Гарячі лічничі джерела.

Аґуляс (Agulhas), 1) ріг Африки висунений найбільше на півд. (34° 51’ півд. шир.); 2) морська Течія, яка пливе здовш берега півд. Африки в Індійськім океані; тепла, рвуча. На границі цеї течії й зимної течії Бенґуеля: 3) лавиця Аґуляс — небезпечна для плавби.

Аґун, (тат.) татарський священик.

Аґурін, лік, що ділає мочегонно, вживається при хоробах нирок і серця.

Аґуті, (Dasyprocta aguti), південно-американський гризун, величини заяця; нагадує хомяка, тільки на високих ногах; легко освоюється; смачне мясо і цінні шкіри.

Аґуті.

Ад, (гр.) царство померших пекло.

Адаєвський округ, провінція Казакстану в Радянській республіці, між Каспієм і Аралом, 291.847 км.2, 101.500 населення, з чого 9% творять кірґізи.

Адажо, (іт. adagjo) поважно, муз. темп.

Адалін, сполука брому і мочника, засіб на сон.

Адалія, пристань на півд. березі М. Азії в Туреччині, 25.000 меш.

Адальберґ Самуель, *1868, автор найбільшого польського збірника пословиць (Księga przyslów polskich, Warszawa 1891).

Адальберт, 1) перший Магдебурзький архієпископ, німці називають його слов’янським апостолом, †981. 2) св., празький єпископ та апостол Прусії, †997.

Адам, біблійний прабатько людського роду. Адам значить те саме, що чоловік.

Адам Бременський, з роду саксонець, жив у Бремі, †1076. Написав історію гамбурзького єпископства (Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum), одно з найдавніших джерел до історії скандинавських і слов’янських народів.

Адам Гальський (de la Halle), фр. трувер (б. 1235 — 88), автор любовних пісень і співних діялогів (пр. найстарша комічна опера: Робен і Маріон).

Адам Фульдський (de Fulda), нім. монах (1460-1537), учений музика, автор церковних пісень і твору: „Про музику“.

Адам Жюльєта, франц. письменниця (1836—1877), відома як Жюльєта Лямбер; повісти й оповідання, а також статті про літературу й політику, часто неприхильні Німеччині.

Адам Люї, франц. піяніст (1758—1848). Його син Адольф (1803—56) композитор популярних опер.

Адам Поль (Adam Paul), франц. повістяр, (1862—1920).

Адамада, країна в середнім Судані над рікою Бенуе, притокою Ніґру. Частина належить до Бритійської Ніґерії, столиця Джоля; частина до французького Камеруну, столиця Ґаруа.

Адамант, (гр.) вл. непереможний, діямант; тверда сталь.

Адамашок, (іт.) груба взориста шовкова матерія (первісно з міста Дамаску).

Адамек Богуміл, чеський письменник, (1848—1916). Драма „Сальомена“ з доби відродження Чехії (XVI. в.).

Адамелло (Adamello), гірське гніздо в Східніх Альпах, 3564 м. вис.

Адамів міст (Adams Bridge), ряд лавиць і підводних скель, що в’яже остров Цейльон з Індією.

Адаміти або Адам’яни, секта, що появляється в різних часах і мріє про поворот невинности Адама з часів перед гріховним упадком. Вперше виступила в півн. Африці в II. в. й первісним, комуністичним життям думала відпокутувати первородний гріх. В XV. в. появилася в Чехії, під ім’ям А., Ніколаїти або Пікари, комуністична секта, яку знищив Жіжка; подібні секти ви-