Сторінка:Ukrayinska zahalna entsyklopediya Red. I. Rakovskyy (T. 1.; A-Zh) (1935).djvu/44

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

Ален—Алітерація

Але́н, (Alain, вл. E. A. Chartier) фр. письм. *1868, літературні нариси й критичні афоризми.

Аленбай (Allenby), Едмунд Генрі, англ. генерал у Палестині 1917, брйтійський комісар Єгипту 1919-25.

Алеппо, гл. Галеб.

Алепський Павло, архідіякон, товариш подорожі патріярха Макарія до Москви, переїздив із ним, за Б. Хмельницького, через Україну і в своїх споминах про цю подорож дуже хвалить високу культуру „козацького народу“.

Алесія, столиця ґальських мандубіїв, біля Семюру, 52 до Хр. облягав її Цезар.

Алессандрія, столиця країни тої самої назви в півн. зах. Італії над рікою Танаро, 80.000 меш.; залізничий вузол, сильна твердиня; ткацький промисл, торговля.

Алеути, 1) острови вульканічного походження, тягнуться від Аляски по Камчатку. Простір 34.000 км2. Наслідком суворого підсоння живе там лише 1000 осіб, що займаються ловецтвом; 2).плем’я ескімосів, що живе на цих островах, а також на півночі Аляски.

Алеф, перша буква жидівської азбуки, також число 1.

Алеч, (Aletschgletscher), найбільший льодовик в Альпах, тягнеться з гори Юнґфрав, Алечгорну й Фінстераргорну на 24 км., поверхня 129 км2.

Алеш Микола, чеський маляр, *1852, збірка образів „Рідний Край“, малюнки до народніх пісень та історичні образи, м. ін. у „Народнім Дівадлі“.

Алея, широка дорога, обсаджена з обох боків деревами, в одному або в кількох рядах.

Але, (Alais), місто в департаменті Ґард у півд. Франції, 42.000 меш., металевий і шовковий промисл. В А. заключено 1629 договір між Рішельє й гуґенотами, який підтверджував Нантський едикт.

Але, гл. Ель.

Алилуя, (жид.) церковна пісня; дослівно значить: Хваліть Господа.

Алиськевич Андрій, педагог (*1870), директор укр. гімназій зразу в Перемишлі, опісля в Берегові, тепер в Ужгороді.

Алі, (ар. вл. високий, величний) тур. почесна назва: Ваша Величність; володар.

Алі-аґа Різванбеґович, везир автономної Герцеґовіни, поміг туркам приборкати повстання в Боснії 1831.

Алі-паша, намісник Адьбанії, 1788 добув Яніну, 1803 намісник схід. Румелії, змагав до самостійности, покараний смертю.

Алібей, лиман у Басарабії.

Алібі, (лат.) доказ якоїсь особи що до її неприсутносте на місці злочину.

Аліґатор (Alligator), порода найбільших плазунів, до 5 м. дов., живе в серед. Америці і півд. Азії.

Аліґієрі (Allighieri,) гл. Данте.

Алізарин(а), барвник. До 1869 добували її з коріння красильного брічу (Rubia tinctorúrn), тепер витворюють штучно з антрацену. Хемічний взір С;4 Н6 02 (ОН) 2. Ужиток:виріб красок: червоної, синьої та фіялкової.

Алі ібн Алі-Таліб, каліф 653 — 661, зять Магомета; його прихильники — шіїти.

Аліканте (Alicante), 1) Гол. місто есп. країни тої ж назви, пристань над Середземним морем. Околиця блавна своїми винами, солодкими мигдалями й родзинками, котрі вивозяться; велика фабрика тютюну, рафінерїї нафти, металевий промисл; зимова кліматична місцевість, 68.000 меш. 2) Червоне вино назване від цього міста.

Аліквантна часть, така часть числа, яка міститься в ньому з останком (прим. 5: 2).

Аліквоти, горішні тони, які звучать разом із основним тоном струни і є основою гармонії.

Аліквотна часть, така часть числа, на котру воно ділиться без останка (пр. 4:2).

Аліменти, (лат.) обов’язкова плата на удержання дітей.

Алініометр, (лат.-гр.) прилад для витичування довгих ліній, з люнетою, що обертається вдоземій площині. Вживається також при витиченню осі тунелів.

Аліпій, 1) гр. письменник про музику, б. 360 по Хр., 2) А. Печерський, вл. Олімпій, патріярх укр. іконописання; чернець київопечерського манастиря XI. в., вчився іконописі в,гр. малярів, що розмальовували київо-печерську лавру; є кілька ікон приписуваних його пензлеві. flll4 р.

Алітерація, (н. лат.) рівнозвучність, повстає, коли слова у віршу починаються тою самою шелестівкою, пр. в укр. думі: