Сторінка:Ukrayinska zahalna entsyklopediya Red. I. Rakovskyy (T. 1.; A-Zh) (1935).djvu/50

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

79

80

АЛЬҐЕЙ—АЛЬКВІСТ

Альґей, (Allgäu, Algäu) альпейська та підальпейська країна, займає часть Баварії, Вюртемберґу й Форальберґу. Багато лісів, лук та полонин, мало ріллі; головно виріб сиру. Міста Кемптен і Лінден.

Альґоль, (ар.) перемінна зірка в громаді Персея.

Альґонська або перед-кембрійська доба, друга доба в житті Землі, перші сліди органічного життя, що заховались у виді відтисків одноклітинних тварин, губок, м’якунів і раків трилобітів, гл. Геологія.

Альґоритм, (араб.), означення якогось способу числення; назва від златинізованого імени Альхварізмі.

Альґрен Ернст, вл. Бенедіктсон Вікт. Марія, шведська письм. (1850 — 88); оповідання, повісті й драми.

Альдебаран, (ар.) зірка 1-ої величини в громаді Бика, віддалена від нас на 53 світляних років.

Альдегід, добуток окиснення звич. алькоголів. А. етилевий (ацетальдегід, етаналь), безбарвна, рухлива рідина, що повстає через окисання етилевого алькоголю або ацетилену; уживається до виробу алькоголю, посріблювання шкла, виробу штучних красок, гл. Формаліна.

Альдіни, книжки з венецької друкарні родини Мануціїв (1489-1597), особливо Альда Мануція старшого. Цінні з огляду на гарне виконання.

Альдрінґер Іван, полководець військ Ліґи в 30-літній війні, поляг 1634.

Альдрованда міхурчата, мясоїдка, (Аldrovandia vesiculosa), невеличка ростина, що живе, плаваючи по наших водах; відживлюється комашками які ловить долониотими закінченнями листочків.

Алье, (Allier), 1) ліва притока Люари у Франції, 410 км. дов. 2) департамент у Франції, пов. 7.400 км.2, 420.000 меш.

Альжір, є одною з трьох колоній ігівн.-зах. фр. Африки. Складається з трьох природніх країн. Північ займає Атлас Тельський, що тягнеться здовш моря. Глибину країни займає рівна височина (800-1Ó00 м.), замкнена від півночі Тельським Атласом, а від півдня Сагарським Атласом 2300 м. заввишки. Третьою країною є альжірська Сагара. Півн. частина має підрівникове підсоння, а густе населення займається рільництвом та огородницвом; середня частина є скотарським степом, південна замешкала лише по оазах. Заселюють А. хамітські бербери і зайшлі згодом араби. Від 1830 Альжір є франц. колонією і має 575.000 км.2 і 6.065.000 меш., з того 830.000 європейців (французи, еспанці, італійці). Під фр. впливом піднеслася господарка краю, процвітає хліборобство (пшениця, вино, півд. овочі) й гірництво (залізо, мідь, фосфати) та промисл.

Альжір, головне місто в Альжірі над Середземним морем; 226.000 меш. (2/3 європейців), пристань, купелі.

Алька (Alca), птах з роду товстюків, замітний короткими крильцями, без літок, через те нездібними літати, з короткими ногами, уложеними на самому кінці тіла так, що а. ходять, стоячи простовисно, мов людина. Живуть громадами на берегах північних околиць. Споріднені з ними пінґвіни в околицях південного бігуна. Полюють на них задля м’яса, товщу й м’ягкого пір’я.

Альказар, арабська назва палат маврітанських королів.

Алькалії, водокиси алькалічних металів, пр. луг, сода до прання і т. п. Закрашують червоний лякмусовий барвник на синьо.

Алькаліметрія, означення кількости алькалій у даній річовині, на основі кількости квасу, потрібного до їх зневтралізовання.

Алькалінурія, (лат.) хоробливе виділювання луговатої сечі (мочі).

Алькалічні води лічничі або.. щави, мають розчини двоокису вуглецю содового вугляну та примітку брому, йоду, вапу й магнезію. На Підкарпатті щавів багато, пр. Моршин, Щавниця, Трускавець.

Алькалічні металі, потас (калій), сод (натрій), літ, цез і рубід.

Алькальоіди, органічні злуки, що знаходяться в ростинах; здебільшого отрутні, пр. морфіна, стрихніна, хініна, кокаїна, тощо; деякі вживаються як ліки.

Альканна, Аль-Генна, Генна, (Lawsonia), ростина в півд. Азії, якої вживають до закрашення волосся на буро.

Алькантара, есп. духовно - лицарський орден в Еспанії, оснований 1156 р. дога оборони еспанських земель від маврів. Знесений 1875 р. за республіки, відновлений в 1874 р.

Альквіет Авґуст, (Енґельберт, flhlquist) (1826-89) фінський філолог і поет.