Сторінка:Ukrayinska zahalna entsyklopediya Red. I. Rakovskyy (T. 1.; A-Zh) (1935).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана
А

А, цсл. аз, грецьке альфа (α.), голосівка, перша буква у багатьох абетках, тому образово : початок ; в хемії: знак первня аргону; у фізиці: а = ампер, а-батерія= анодовабатерія, α проміння=проміння альфа; при помірах цоверхні: а = ар, т. є 100 м2; при цінах і мірах: à = по, пр. à 4 зл. =, по 4 зл.; на біржі: а= argent, тобто гроші; на векслях: а = акцептовано, тобто принято; в кишеневих годинниках : а = avance, тобто прискорення ; як приставка в чужих словах, особливо грецького походження, а означує заперечення (наше не або без), пр. аполітичний = неполітичний, аформний = без форми; в музиці: 6-тий тон ґами C-dur.

Аа, Аах, Ах, Ахе, означує ріку в старогерм. мові; тому часті назви рік у німецьких і балтійських краях.

Аак’ер, гл. Ок’єр.

Аар, головна ріка Швайцарії, притока Рейму, випливає з льодовиків. Сточище 18000 км2.

Аарав, столиця кантону Аарґав в Швайцарії — 12.000 меш.

Аарґав, нім. кантон півн. Швайцарії. Пов. 1400 км.2, 241.000 меш. Багата країна : рільництво,- огородництво, виноградництво, ткацький промисл.

Аарон, перший первосвященик Ст. Завіту, з покоління Леві, старший брат Мойсея.

Аахен (Aachen), столиця Надренської провінції в Німеччині, недалеко границі Бельґії й Голяндії, — 156.000 меш. Римська

Аахен.

оселя Aguisgranum. Від 831-1531 місце коронування німецьких королів. Сірчані купелі. Важна вузлова залізн. стація. Завдяки близькості вуглевих копалень сильний, головно ткацький промисл. Старий собор з гробами Карла Великого й Оттона III.

Абадонна, (жид.) 1) пекло, підземелля у

книзі Йова, у псалмах та у притчах Соломона, 2) нищитель, ангел погуби, сатана.

Абажур, (фр.) заслона, що вкриваючи цілком чи частково джерело світла, впливає відповідно на характер освітлення.

Абажур.

Абаз, 1) перська срібна монета, вартости коло 12 ам. цнт., у Хіві 20 ам. цнт.; 2) перська вага на перли — 145-80 гр.

Абаза, 1) на Дунаю пронизливий східний вітер; 2) кінське тавро (на Кавказі).

Абазин, подільський козацький полковник 1690-1702, товариш Палія, вбитий у польському полоні.

Абазинці, абхазьке плем’я, б. 10.000 душ, що живе над Кубанню й Кумою, і б. Баталпашинськай П’ятигорська.

Абазія, астазія, (гр.) нездібність ходити або стояти, хороба на тлі невропатії.

Абак(а), (лат.) 1) плита на горішній часті голови (капітеля) стовпа (колони); 2) корито для чищення і переведення проби золота в копальні; 3) дошка, таблиця або столик для аритметичних обчислень у римлян; її вживали аж до початку новітніх віків. Прихильники числення на абаці (абацісти) довго змагалися з альґоритміками, представниками нового способу числення, себто при допомозі арабських цифр.

Абандон, (фр.) право опустити або відпустити щось із майна, щоб за те дістати звільнення від зобов’язань дотично цілого майна або набути інші користі.

Абарбанель Ісаак, жид.-еспанський філософ (1437-1508).

Абат, (іт.), отець назва настоятеля манастиря на заході.

А-батерія, гл. Анодова батерія.

Абатиса, (іт.), ігуменя.

Абатство, манастир.

Абба, (сір.), батько; назва єпископів і патріярхів у сірійській і коптійській церкві. В єванг. св. Марка — Всеотець.

Аббас, ім’я кількох перських шахів: А. І. 1585-1628; А. II. 1641-66; А. ІП. 1732-6.

Аббасіди, каліфи Баґдаду, 750-1258, походили-

У. 3. Е. І.

1