Після прополювання, або, можливо, читання та письма в першій половині дня, я зазвичай знову купався в ставку, перепливаючи одну з його заток для вправи, і змивав пил праці зі своєї особи, або розгладжував останню зморшку, яку зробило навчання, і на пополудень був абсолютно вільний. Кожного дня чи двох я прогулювався до села, щоб почути трохи пліток, які там невпинно ходять, поширюючись або з вуст у вуста, або з газети в газету, і які, прийняті в гомеопатичних дозах, були по-своєму такими ж освіжаючими, як шелест листя та квакання жаб. Як я ходив у ліс, щоб побачити птахів і білок, так я ходив і в село, щоб побачити чоловіків і хлопців; замість вітру серед сосен я чув гуркіт возів. В одному напрямку від мого будинку була колонія ондатр на річкових луках; під гаєм в'язів та платанів на іншому горизонті було село зайнятих людей, таких же цікавих для мене, ніби вони були степовими собачками, кожен сидів біля входу у свою нору, або бігав до сусіда попліткувати. Я часто ходив туди, щоб спостерігати за їхніми звичками. Село
