під ним. Я іноді кидав каміння, щоб перевірити міцність льоду, і ті, що пробивали його, несли з собою повітря, яке утворювало дуже великі та помітні білі бульбашки під ним. Одного дня, коли я прийшов на те саме місце через сорок вісім годин, я виявив, що ті великі бульбашки все ще були досконалими, хоча утворився ще один дюйм льоду, як я міг чітко бачити по шву на краю крижини. Але оскільки останні два дні були дуже теплими, як бабине літо, лід тепер не був прозорим, показуючи темно-зелений колір води і дно, а матовим і білуватим або сірим, і хоча вдвічі товщим, навряд чи був міцнішим, ніж раніше, бо повітряні бульбашки значно розширилися під цим теплом і злилися, і втратили свою регулярність; вони більше не були одна прямо над іншою, а часто як срібні монети, висипані з мішка, одна накладалася на іншу, або тонкими пластинками, ніби займаючи невеликі тріщини. Краса льоду зникла, і було занадто пізно вивчати дно. Цікавлячись, яке положення займали мої великі бульбашки відносно нового льоду, я виламав крижину, що містила одну середнього розміру, і перевернув її догори дном. Новий лід утворився навколо і під бульбашкою, так що вона була укладена між двома льодами. Вона була повністю в нижньому льоду, але впритул до верхнього, і була пласкою, або, можливо, трохи лінзоподібною, з округлим краєм, чверть дюйма завглибшки і чотири дюйми в діаметрі; і я був здивований, виявивши, що прямо під бульбашкою лід розтанув з великою регулярністю у формі перевернутого блюдця, на висоту п'яти восьмих дюйма посередині, залишаючи там тонку перегородку між водою і бульбашкою, завтовшки ледь одну восьму дюйма; і в багатьох місцях маленькі бульбашки в цій перегородці
