Струни/Том 1/На що мені чорні брови

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
На що мені чорні брови (Тарас Шевченко)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Існують інші версії цієї роботи: Нащо мені чорні брови…
На що мені чорні брови.

Нащо мені чорні брови?
 Нащо карі очі?
Нащо літа молодії,
 Веселі, дівочі?
Літа мої молодії
 Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
 Од вітру линяють.
Серце вяне, нудить світом,
 Як пташка без волі.
Нащо-ж мені краса моя,
 Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
 На сім світі жити;
Свої люди — як чужії,
 Ні з ким говорити;
Нема кому розпитати,
 Чого плачуть очі?
Нема кому розказати,
 Чого серце хоче,
Чого серце, як голубка,
 День і ніч воркує?
Ніхто його не питає,
 Не знає, не чує;
Чужі люде не спитають,
 Та й на-що питати!
Нехай, плаче сиротина.
 Нехай літа тратить!
Плач же, серце, плачте, очі
 Поки не заснули,
Голосніше, жалобніше,
 Щоб вітри почули,
Щоб понесли буйнесенькі
 За синєє море —
Чорнявому, зрадливому
 На лютеє горе!