Струни/Том 1/Не плач поет

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Не плач поет (Леонід Глібов)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Не плач поет!

Не плач, поет! хоч як там трудно, тяжко буде; —
 Не плач, не треба сліз твоїх;
Плаксивих дум тепер ніде не люблять люде,
 І лишенько чуже — їм сміх.
Всім веселійше жить, коли кругом сміються,
 Бо горя скрізь доволі є;
І через золото, он кажуть, сльози ллються, —
 На щож ще горенько твоє?
Не плач, поет! жалійсь про все собі самому,
 Неси в могильний свій скиток.
«Він, — скажуть, — гореньком не докучав нікому,
 Йому хвала, йому вінок!»