Струни/Том 2/Марко Мурава

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марко Мурава.
(Псевдонім).

Властиве імя Сильвестр Лепкий, уроджений 1846. р. До гімназії ходив в Бучачу і Бережанах, університет (клясична фільольогія і теольоґія) кінчив у Львові. По скінченню студій, став парохом у Крегульці, на Галицькім Поділлю. Звідси перенісся до Поручина, а пізніще до Жукова в бережанськім повіті, де й помер 1902. року. Ще як студент брав живу участь у народній роботі. Зпід його пера вийшла передмова до львівського „Кобзаря“ (Сушкевича); працював у „Правді“, „Ділі“, „Зорі“, „Руслані“.

В „Ділі“ було друкованих чимало його статтей, віршів, оповідань. Вірші вийшли окремою збіркою у Львові п. з. Книга горя“.

Написав кілька популярних книжечок для львівської „Просвіти“. Був головою „Селянської Ради“ в Бережанах і разом з пок. Д. Савчаком, з др. А. Чайківським, М. Мосорою і Т. Старухом причинився чимало до освідомлення цього повіту.

Вдячні парохіяне поставили своїм коштом гарний памятник на його гробі, та посвятили його при здвизі „Соколів“ і „Січей“ і при зборі народу з численних, навіть далеких сіл.

Література: Др. 3. Кузеля. „Молода Україна“, 1900.