Суспільна будова/Вищі агрегати або громади: село, місто, держава

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суспільна будова (1936
М. Шаповал, SDr
2. Вищі агрегати або громади: село, місто, держава
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

2. Всі суспільні агрегати поміщаються в двох типах вищих агрегатів: село і місто.

Село і місто є передовсім земляцтва або територіяльні скупини, одмежовані одно від одного певними просторами. Але це не такі собі прості скупини, а сполучення, і скупин і верств у взаємному звязку, який ми називаємо соціяльним (чи суспільним) агрегатом. Що-б пізнати якесь село або місто, то треба дослідити, які в нім є скупини і які верстви і навіть які є низчі агрегати.

Село здається в порівнанні з містом за простий, не складний агрегат, в якому діє переважно одна мовна і одна релігійна скупина, одначе пильний аналіз вказує значну складність сельського життя: в селі діють тепер ріжні мовні, релігійні, партійні, земляцькі, професійні і тд, скупини і верстви.

Місто, починаючи від малого містечка аж до державної столиці, є надзвичайно складний агрегат, в якому міститься вся ріжноманітність суспільного гуртування і розшарування людей. Місто різко одріжняється тим, що воно є скупченням людей, відірваних від прямого відношення до природи і залежних в своєму істнуванні не від природи, а від инших людей, головно від села.

Між селом і містом відбувається поділ праці: село веде всі так звані »сельсько-господарські« заняття (хліборобство, скотарство і тд.), постачає містові харч, сировину і де-які матеріяли, а також живу робочу силу, що потрібна для міста.

Натомість місто виконує: всю публичну адміністрацію (державну, мійську, військову, церковну), організує і веде: промисел, торгівлю, фінанси, комунікацію і транспорт, науку і мистецтво.

Суспільний агрегат — село приріс до землі, а місто — відірвалося від землі і веде найвищу працю — організує культуру і поступ. Місто керує селом політично, економичнод культурно, власне панує над ним. Тому сучасне суспільне життя наповнене противенством села і міста. Вивчення відносин між селом і містом має велику вагу взагалі, особливо для українців, бо якраз зміст поневолення українського полягає у відносинах села і міста.

Між суспільними агрегатами є найцікавіші: громади, а то власне село, місто і держава.

Село є споконвічною організацією суспільного співжиття людей. Село організоване, як громада, що володіє територією і забезпечує своїх членів «місцем під сонцем«. Місто так само є громадою, володіє територією і організує задоволення потреб своїх членів. Над сельською і мійською громадою стоїть верховна громада — держава, що володіє територією і організує співжиття всіх жителів у межах державної території.

Круг обов'язків сельської, мійської і державної громад ріжний: найменший обсяг діяльности має село, безмірно більший — у міста, і найбільший — у держави. Між селом і містом істнує соціяльний звязок, який утримується і охороняється державою. Як розуміти цей соціяльний звязок? Він полягає втім, що село мусить мати відносини до міста, а місто мусить мати відносини з селом, Місто одержує від села харчі і сировину для обробки, а село має від міста всі необхідні йому предмети промислу і культури, а також науку. Між селом і

3містом є поділ праці: село виробляє необхідні річи для міста, а місто — для села. Ось з цього виникають неминучі відносини, які і звуться с оці я ль ними.

Тому що у відносинах стоїть багато сел і міст, то між ними виникають такі відносини, яких не полагодить жадне окреме село ані окреме місто. З того виникає потреба, щоб хтось полагоджував ці відносини. Якраз держава і полагоджу є їх, звязуючи примусово все населення певної країни у верховну громаду. Держава організується на зразок мінської громади. Колись були за старовини такі собі міста-держави. Були вони й за середніх часів, є й тепер (місто Гданськ є держава). Коли тепер у звязку між собою стоять багато людей (хоч би взяти мовну скупину), що живуть в багатьох селах і богатьох містах то державна організація твориться ніби по-над ними і сковує їх в одну цілість — суспільство.