Суспільна будова/Нація і клас

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Що воно таке верства — ми пояснили раніш, а тепер скажемо, які є головні верстви в сучасному європейському суспільстві. Коли ми поглянемо на табличку, де списано назви простих ліній гуртування, то зможемо собі уявити, скільки може бути утворено з їх складних ліній гуртування. їх буде безліч! Наприклад: хай згуртуються кілька людей по двох лініях: мова і професія, то й вийде подвійна верства (українці+селяне-хлібороби). Скажім, що таке Українська Селянська Спілка? Подвійно-складна верства, в якій об'єднані селяне, що говорять українською мовою. Коли-б було сказано, що УССпілка єднає лише бідних селян, то тоді це була-б уже потрійно-складна верства (українська мова+ хліборобська професія+немаєтність). Що більше ліній звязку, то верства більш міпна і солідарна.

Значить, перше, що ми повинні вияснити, коли досліджуємо якусь суспільну верству, — це число ліній звязку, а друге — характер звязку, цеб-то які саме лінії звязку зведені в даній верстві. Приклади: Т-во

українських інвалідів (звязує мова+каліцтво з війни), Т-во свят. Миколая (реліґія+доброчинність), Т-во українських пролетарських письменників (мова+письменська професія+клясова приналежність), Т-во українських спортовцівосреднешкільників (мова+розвага+вік), а коли такі товариства діляться на хлоп'ячі і дівочі, то це будуть верстви такого складу: мова+розвага+вік+поголів'я.

Тепер ви розумієте, що то значить характер складу верстви. Дослідивши, що таке нація, ми бачимо, що це складна скупина (верства), в якій панують три лінії звязку: мова+захист території+державність. Українці, як члени своєї нації, є солідарні і виступають однаково в захист мови, території ідержавности. Без ріжниці »світоглядів«, ми хочемо видокремитись в державну свою організацію, захистити землю, на якій сидить українська мовна скупина. При сутичках з чужими мовними, територіяльними і державними скупинами, (що виступають, як одна верства!), ми виступаємо, як одна солідарна верства, характер котрої полягає в сполученні трьох ліній звязку: мова+територіяльність (земляцтво)+державність.

Коли-ж розберемо соціяльний склад такої верстви, що загально називається суспільною клясою«, то бачимо, що тут люде звязані по лінії професії+обсягу прав рівня заможносте Скажім до прикладу — селянство: професія — хліборобство, обсяг прав — обмежений, заможність — мізерна (бідні). Робітництво: професія+обмежений правний стан+бідіпсть. Робітництво одріжняється від селянства характером професії, станом свідомости, але не в цім вага, а в тім, що суспільні кляси є потрійно-складні верстви! Кляса поміщиків: професія (користування земельною рентою)+обсяг прав (прквілейовані)+маєтність (заможні або й багатирі). Капіталісти: професія (здобувати надвартість з чужої праці)+обсяг прав (привілейовані)+маєтність (заможність і багатирі).

Характер соціяльного складу такої верстви, як нація (мова+земляцтво+державність чи стремління до неї) є один, а характер соціяльного складу суспільної кляси цілком инший (професія+обсяг прав+маєтність). Такий соціяльний характер націй і клясів по цілому світі. Але в кожній країні кляса може приняти ще одну лінію звязку — мову, годі це буде верства такого складу; професія+обсяг прав+маєтність4“МОва (українська буржуазія, польська буржуазія і т.д.) Коли верства ця

має три лінії звязку, то кляса виступає солідарно без огляду на свою мову (напр, в Чехословаччині чеські і німецькі аграрники-поміщики), але як втрутиться мова, тоді кляса розривається — з неї вже виступать дві ворожі національно-клясові верстви.

Але припустім українські поміщики посваритись за релігію, тоді »кляса українських поміщиків« розломиться на дві таких верстви:

1. поміщики+правнопривілейовані+Заможні+православні.

2. поміщики+правнопривілеііовані+заможні+Уніяти Це значить, що чиста соціяльна кляса (потрійно-складна верства) обернулась в нову верству з 4-ма лініями звязку.

Так само може бути і з пролетаріятом. Звичайно, це потрійно-скадна верства, але коли пролетарська верства поділиться мовою, то верства виступає вже 4-ма лініями звязку. ГІролетаріяг, коли бореться з своєю буржуазією, то діє, як потрійно-складна верства (клас), а коли з чужою буржуазією чи чужим пролетаріятом, то виступає, як почетвірно-складиа верства. Так в живому житті що-дня змінюється склад верств, що-дня прості скупини обертаються в складні, складні — розпадаються або переміняють свій соціальний склад.

Зрозуміти це явище неосвіченій людині тяжко, але при певній практиці людина може навчитись і легко робити соціяльний аналіз, а це значиїь — розуміти хід і зміст суспільних відносин, життя суспільства.

Коли далі виучуємо верстви, то побачимо, що воші так само можуть бути організовані і неорганізовані, опріч того нормальні і ненормальні (склад верств, що звичайно і постійно повторюється, є нормальний, а навпаки — ненормальний), потім типові для нашого часу (напр. клас, нація) і не типові, нарешті — одкриті, закриті і проміжні. Само-собою зрозуміло, що верстви ще можна поділити на соціяльно-дужі (впливові) і соціяльно-слабі. Які думки вкладаємо в цей поділ верств — відомо з того, як ми розглядали прості скупини.