Суспільна будова/Низчі агрегати

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1. Коли ми розглядали окремо скупини і верстви, то приходила проста думка, що і скупини і верстви

можуть одночасово діяти поруч себе, звязані в якісь вищі цілости. Візьмімо приклади; що таке фабрика? Університет (вища школа)? Земельний обшар чи фільварок? »Населення« пароплаву? Військо? а село? містечко, місто? Край? Суспільство?

Це все накопичення звязаних між собою скупин і верств, або складні суспільні агрегати, що обіймають собою всю складність суспільного гуртування і скупчування людей. Вивчення агрегатів є далеко тяжче, ніж вивчення скупин і верстов, бо як захочеш вивчити населення, напр., фабрики, то зустрінеш тут майже всі скупини і верстви, які ми попереду згадували. Тут є ріжні скупини: расові, поголівні, вікові, родинні, мовні, державні, професійні, ріжномаєтні, ріжноправні, земляцтва, релігії, партії і тд. Причім, не лише скупини і верстви, але й соціяльні шари — керуючий, керуюче-підлеглий, підлеглий з ріжнимиїх підрозділами (прошарками). Чи поглянемо на поземий (горизонтальний) поділ населення на скупини, чи на простопадний (вертикальний) поділ на шари — скрізь побачимо складну картину гуртування людей і повсякчасного перегуртування; одиниці людські ніби переливаються з одного скупчення в друге, а скупини і верстви то звязуються, то розвязуються, то збиваються щільніще, то ніби розлазяться, розпускаються. Так само відбуваються зміни і в шарах: осібняки то йдуть вгору, то спускаються вниз, з шару в шар.

Про це ми будемо розповідати в окремій праці про суспільне життя чи суспільний рух, а тепер все приглядаємося лише до суспільного устрою.