Суспільна будова/Поліморфизм людини

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проф. Лазурський в своїй книзі »Класіфікація осібняків« дав трохи инший розподіл по вдачах людей на З типи:

вищий тип — це ті люде, що все скоряють собі, панують над оточенням завдяки своїм здібностям і роблять на його вплив — переробляють його;

середній тип — це такі, що роблять вплив на оточення і разом підлягають його впливові;

низчий тип — це такі, над якими панує оточення і переробляє їх, як хоче.

Одні ріжниці є вроджені, а другі штучно-вироблені. Яке значіння мають всі вищевказані ріжниці людські? Всі разом вони ведуть до того, що люде мають ріжну силу впливу на оточення, ріжну відпорність супроти оточення, а через те між людьми взаємне притягання не однакове, тому й ріжні гурти та скупини творяться.

Ріжниці коріняться в осібнякові (чи вони вроджені і незмінні, чи придбані і змінні — однаково), а тому суспільна організація дуже ріжноманітна. Ця властивість осібняка (неподібність між людьми) називається умовно поліморфизмом, що значить — ріжноформність, многовдачність, Поліморфизм є й між тваринами, особливо напр. у так званих суспільних тварин«: комашні, бджіл, термітів і ин. Тут поліморфизм зайшов так задалеко, що одна порода тварин має в собі ріжні гурти зі змінами в будові тіла: одні, що лише родять, другі, що лише запліднюють, треті — лише робітники, четверті лише »жовніри« і т.д, (Люде анатомично — будовою тіла — однакові, а тому про фізичний поліморфизм що-до людей говориться умовно, зате соціяльно-психичний поліморфизм людини великий).

Зважте тепер всю вагу ріжниць між людськими осібняками! Одні ріжниці є природні і не змінюються (напр. поголів’я (ще кажуть »стать«), вік у даний момент, раса в даний момент), другі — змінюються (вік, раса змінюється через поголівне перехрещування), треті є придбані вже з практики (а не з роду) і змінюються, але всі ріжниці разом спричинюють ріжну силу притягання між людьми і тому виникають ріжні гурти, спілки, товариства суспільства!

Значить, ріжні потреби, ріжні вдачі, ріжні суспільно-виховані звичні прикмети — ось що лежить в основі ріжного гуртування людей. Через те ріжні акції і реакції між людьми, ріжні впливи, взаємини й нарешті —  ріжні типи людей.

Хоч як ми коротко виклали про осібняка, але ви вже бачите, що наука про людину дуже цікава і що без цієї науки ми не зможемо багато чого зрозуміти в суспільному житті. Спитайте себе: чи ви думали про це? Чи розбирали ці питання про люцину? Як що не розбирали, то чи могли ви правильну думку висловити про людське суспільство? Отим-то й ба!

Селяне й робітники через те й пасивні, полохливі перед життям, що вони знаходяться в н и з ч и х гуртах суспільства і зовсім не знають про причини розподілу між людьми і про скасування розподілу. Не знають, який розподіл є вроджений, а який придбаний, який не можна усунута, а який можна. Коли ж ми передумаємо добре форми і засади поліморфизму осібняків, то тоді взнаємо, що і як можна змінити законами, що і як змінити вихованням, як і куди простувати в політиці, в науці і т.д.

Ми далі це побачимо ще ясніще, але вже й тепер можна сказати, що для пізнання людини мусимо знати такі науки: антропологію, анатомію, фізіологію і психологію людини, а на основі того всього легше підійдемо до зрозуміння науки про суспільство або соціології.

Легко сказати — вивчити ті науки, а чи є в українців книжки про це? Нема або дуже мало, Чому нема?

Звідки і як збудуємо таку науку про осібняка і про суспільство? Знов же таки скажемо: це все пояснить нам наука соціологія, коли ми не пожаліємо сил на її вивчення.

Тепер поглянемо як гуртуються осібняки, але перед тим кілька слів про суспільне життя рослин і тварин.