Суспільна будова/Скупини і гурти прості та складні

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суспільна будова (1936
М. Шаповал, SDr
4. Скупини і гурти прості та складні
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

4. Скупини і гурти прості та складні.

Ще треба одріжняти скупини і гурти прості й складні. Тут грає ролю кількість (число) прикмет (цілей, інтересів, властивостей, ознак), якими означається

скупина чи гурт. Приклади: в партії людей єднає одна мета — політична влада, в професійній спілці — одна професія, в церкві — одна віра, в земляцтві — походження з однієї місцевости, в державі — належність до однієї державної організації і т.ц. Отже всі скупний, в яких людей єднає лише одна якась ознака, називаються простими або однолінійними. Люде гуртуються чи скупчуються, загалом звязуються лише одним звязком, а скупину чи гурт якраз можна одріжнити по цій одній ознаці. Такі скупний і гурти є прості, але в хийсности, в практиці вони рідко бувають: частіше звязки бувають складні, цеб-то людей в'яжуть в одну скупину не один, але два чи більше звязкіз. Наприклад: Українська селянська спілка —  це скупина з подвійним звязком: мовним (українська мова) і професійним (сельске господарство). Другий приклад: Союз жінок українок з вищою освітою — це потрійний звязок (українська мова+стать (поголів'я)~|-рівень освіти). Коли ж візьмемо таке товариство: Союз православних жінск-українок з вищою освітою, то це вже по-че твірний звязок (стать (поголів'я)“|-мова4-реліґія -f-осзіта). Є скупини з п'ятьма і більше прикметами. Що більше цих прикмет, тим більша солідарність скупини і тим менше її число. Це зрозуміло: коли б ми взяли скупину поголівну — всіх жінок, то це величезна скупина, половина цілої людськости! Додавши назву »українки« (укр. мова) зразу обмежуємо скупину до якихось 20 міліонів; додавши назву »православних«, обмежуємо ще значно, до якихось 15 міліонів; додавши »з вищою освітою« обмежуємо до кількох тисяч, а додавши »в межах Польщі, одержуємо ніщо инше, як невеличке товариство в Галичині, або на Волині.

Коли-б ми обчислили в якомусь місті скупини і гурти, прості і складні, то ми-б побачили, яку вони силу мають, яка культурність цього населення і чого воно варте з політичного боку. Учений політик завжде робить таке обчислювання, щоб зрозуміти, як треба повести політику.

Але про це пізніше, тепер же скажемо, що складні скупини і гурти по українському називаються верстви. Такі сполучення, як касти, національности і суспільні кляси є складні скупини або верстви. Ми це згодом перевіримо і побачимо, чим вони одріжняються.