Тисяча й одна ніч (1905)/Історія третього шейха з мулом
| ◀ Історія другого шейха з обома псами | Тисяча й одна ніч Історія третього шейха з мулом |
Рибак і іфріт ▶ |
|
„О султане і начальнику джанів, отсей мул, се моя жінка. Я раз мусїв вибрати ся в дорогу і цїлий рік не був дома. Вернувши відтак нічю домів, застав я при нїй у ліжку чорного невільника, з яким вона розмовляла, пестила ся, сьміяла ся, цїлувала ся й жартувала“. Побачивши мене, скочила, вхопила збанок із водою й зачарувала його, відтак кинула ся до мене і покропила мене, кажучи: „Покинь отсю твою постать і візьми на себе постать пса!“ Я зараз став псом і вона прогнала мене з дому. Я побіг, аж добіг до склепу різника, скочив до нього і з'їв кістку. Властитель склепу, побачивши мене, зловив і завів із собою до дому. Коли його дочка побачила мене, заслонила переді мною своє лице і сказала: „Приводиш до нашого дому чужого мужчину?“ Її батько запитав: „Де-ж той мужчина?“ Вона відповіла: „Сей пес то мужчина, якого зачарувала його жінка, одначе я можу його визволити“. Тодї її батько почав просити: „На Бога, дочко, визволи його!“ Вона взяла збанок із водою, зачарувала його і покропила мене з нього кількома каплями води, говорячи: „Покинь отсю свою постать і прийми знов свою давнїйшу постать!“ Я приняв свою давнїйшу постать, поцїлував її в руку і просив зачарувати мою жінку, як вона мене зачарувала. Вона дала менї трохи своєї води і сказала: „Коли буде спати, покропи її тою водою і вона прийме постать, яку захочеш“. Я застав її ще, як спала, покропив водою і сказав: „Покинь свою постать і прибери постать мула!“ І вона зараз стала мулом, тим самим, що бачиш його тут своїми власними очима, о султане й начальнику королїв джанів“. Відтак обернув ся до неї і запитав: „Чи правда?“ А вона кивнула головою, даючи тим знаком до зрозуміня: „Так, се правда“.
Коли він скінчив свою історію, джінні тряс ся з радости і подарував йому останню третю часть крови купця.
В тім побачила Шегерзада раннїй сьвіт і урвала своє оповіданє. А її сестра закликала: „Ах, моя сестро, яка гарна твоя історія, яка люба, солодка і чаруюча!“ Шегерзада на се відповіла: „Що се в порівнаню з тим, що вам розкажу найблизшої ночи, коли король лишить мене при житю“. Король сказав до себе: „На Бога, вона не повинна швидше вмерти, аж почую кінець її дивної історії“. Решту ночи перебули вони ще разом, відтак король пішов до урядової салї, везир і військо з'явили ся перед ним, диван наповнив ся і король чинив суд, настановляв і скидав і видавав закази й накази, аж доки дивана знов не закрито і король Шагріяр вернув до свого замку.
Коли-ж настала третя ніч, Дун'язада просила знов свою сестру Шегерзаду:
„Ах, моя сестро, розкажи-ж нам свою історію до кінця“. Шегерзада відповіла: „Дуже радо. Я чула, о щасливий королю, що джінні, коли третїй шейх розповів йому свою історію, яка була ще дивнїйша, як обі перші, дуже дивував ся і тряс ся з радости; відтак сказав: „Дарую тобі решту його вини і лишаю вам його свобідним“.
Тодї купець приступив до шейхів, подякував їм, а вони його поздоровили з ратунком і кождий вернув до свого міста.
Одначе та історія не дивнїйша від історії „рибака“. Тодї запитав король: „Яка-ж се історія рибака?“
Шегерзада почала оповідати:
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|