тяж

тяж

Тяж, жу, м. 1) = Ужва 2. Вх. Зн. 72. 2) У тяжі́, у тяжу́ бу́ти, ходи́ти. Быть беременной. Я в тяжу. О. 1861. XI. 30. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. НВолын. у. Зайти́ в тяж. Забеременѣть. Драг. 260.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924