Перейти до вмісту

Указ ПВР УРСР від 20.2.1945 «Про утворення в складі Запорізької області Верхнєхортицького, Комишевахського і Ново-Керменчицького районів…»

Матеріал з Вікіджерел
ВВР/1945/10
Президія Верховної Ради Української РСР
Київ: 1945
Про утворення в складі Запорізької області Верхнєхортицького, Комишевахського і Ново-Керменчицького районів, про перечислення сільських Рад та ліквідацію Запорізького сільського і Ново-Златопільського районів, Запорізької області
Відомості Верховної Ради УРСР, 1945, № 10, с. 5–6
УКАЗ
Президії Верховної Ради УРСР
Про утворення в складі Запорізької області Верхнєхортицького, Комишевахського і Ново-Керменчицького районів, про перечислення сільських Рад та ліквідацію Запорізького сільського і Ново-Златопільського районів, Запорізької області

1. Утворити в складі Запорізької області три нових райони:

а) Верхнєхортицький район з районним центром у селищі Верхня Хортиця.

До складу Верхнєхортицького району включити: Августинівську, Бабурську, Біленьківську, Веселівську, Іван-Городську, Лукашівську, Мар'ївську, Нижнєхортицьку, Ново-Олександрівську Другу, Ново-Сергіївську, Ново-Запорізьку, Миколайпільську, Павлівську, Розумівську, Смолянську, Федорівську, Чапаєвську, Широківську сільські Ради, Запорізького сільського району, та селище Верхня Хортиця, виключивши його з міської смуги міста Запоріжжя.

Утворити в селищі Верхня Хортиця селищну Раду з присвоєнням їй найменування Верхнєхортицька.

б) Комишевахський район з районним центром у селі Комишеваха.

До складу Комишевахського району включити: Балабинську, Кушугумівську, Мало-Катеринівську селищні Ради; Вільнянську, Веселянську, Оленівську, Григорівську, Наталівську, Ново-Олександрівську Першу, Степнянську та Юліївську сільські Ради, Запорізького району; Жовтокручанську, Комишевахську, Копанівську Другу, Новоселівську Другу, Ново-Іванівську, Ново-Троїцьку та Хитрівську сільські Ради, Оріхівського району, Запорізької області; Дудниківську та Купріянівську сільські Ради, Червоноармійського району, Запорізької області.

в) Ново-Керменчицький район з районним центром у селі Ново-Керменчик.

До складу Ново-Керменчицького району включити: Розовську селищну Раду, Азовську, Вишнюватську, Кузнецівську, Листвянську, Люксембурзьку, Мар'янівську, Ново-Керменчицьку, Карло-Лібкнехтівську та Урицьку сільські Ради, Куйбишевського району, Запорізької області; Зеленопільську, Кобилянську, Самійлівську, Солодководнянську та Червоноселівську (Ротендорфську) сільські Ради, Ново-Златопільського району, Запорізької області.

2. Перечислити сільські Ради:

З Ново-Златопільського району, Запорізької області:

Ворошилівську, Жовтневу (Октябрфельдську), Ново-Златопільську, Приютнянську, Трудову (Арбейтгеймівську) сільські Ради — до Гуляй-Пільського району, Запорізької області;

Вільнянську (Фрайдорфську) сільську Раду — до Куйбишевського району, Запорізької області;

Чкаловську сільську Раду — до Пологівського району, Запорізької області.

З Андріївського району, Запорізької області: Білоцерківську сільську Раду — до Куйбишевського району, Запорізької області;

Богородицьку, Зеленівську, Мануйлівську, Нельгівську, Петрівську, Тарасівську та Юр'ївську сільські Ради — до Приморського району; населений пункт Зелений Гай, Єлисеївської сільської Ради, до складу Богородицької сільської Ради, Приморського району, Запорізької області;

З Пологівського району, Запорізької області, до Куйбишевського району — Зразкову сільську Раду.

З Чернігівського району, Запорізької області, до Великотокмацького району, Запорізької області — Козо-Лугівську (Рікенаутську) сільську Раду.

З Запорізького району, Запорізької області до Червоноармійського району — Підпорожнянську сільську Раду.

3. Запорізький сільський та Ново-Златопільський райони — ліквідувати.


Голова Президії Верховної Ради УРСР

Секретар Президії Верховної Ради УРСР

м. Київ,
20 лютого 1945 р.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).