Указ ПВР УРСР від 28.06.1965 «Про порядок найменування і перейменування областей, районів, … і вирішення деяких питань адм.-тер. поділу в УРСР»
| ◀ Постанова Верховної Ради Української РСР про затвердження указів Президії Верховної Ради Української РСР про призначення міністрів Української РСР, Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості та Голови Державного виробничого геологічного комітету Української РСР | ВВР/1965/28 1965 Про порядок найменування і перейменування областей, районів, міст та інших населених пунктів і вирішення деяких питань адміністративно-територіального поділу в Українській РСР |
Указ Президії Верховної Ради Української РСР про встановлення Червоного Прапора Вищої школи Міністерства охорони громадського порядку Української РСР ▶ |
|
Відповідно до Постанови Президії Верховної Ради Союзу РСР від 25 вересня 1964 року «Про порядок найменування і перейменування країв, областей, районів, а також міст та інших населених пунктів, підприємств, колгоспів, установ і організацій»[1] і виходячи з принципів, встановлених Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 11 вересня 1957 року «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів краям, областям, районам, а також містам та іншим населеним пунктам, підприємствам, колгоспам, установам та організаціям»[2], Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:
1. Встановити, що найменування і перейменування областей, районів, міст, селищ і сіл республіки провадиться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчих комітетів обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) Рад депутатів трудящих.
Перейменування населених пунктів, у яких розміщені поштово-телеграфні установи або залізничні станції, провадиться Президією Верховної Ради Української РСР з попереднім повідомленням відповідно Міністерства зв'язку Союзу РСР або Міністерства шляхів Союзу РСР.
2. Найменування областей, районів, міст, селищ і сіл встановлюється виходячи з географічних, історичних, місцевих природних та інших умов з врахуванням побажань населення.
При найменуванні і перейменуванні адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів не допускається присвоєння селам і селищам таких найменувань, що вже є на території області, а містам і районам — таких, що є в республіці.
3. Найменування і перейменування державних підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзно-республіканського і республіканського підпорядкування провадиться Радою Міністрів Української РСР, а місцевого підпорядкування — виконавчими комітетами обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) Рад депутатів трудящих.
Доручити Раді Міністрів Української РСР визначити порядок найменування і перейменування державних підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзно-республіканського, республіканського і місцевого підпорядкування.
4. Найменування і перейменування державних підприємств, залізничних станцій, морських портів, аеропортів, установ, організацій та інших об'єктів загальносоюзного підпорядкування, а також фізико-географічних об'єктів, відповідно до постанови Президії Верховної Ради Союзу РСР від 25 вересня 1964 року, провадиться в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.
5. Найменування і перейменування колгоспів та інших кооперативних організацій провадиться за клопотанням загальних зборів членів цих організацій виконавчими комітетами обласних Рад депутатів трудящих.
6. Найменування і перейменування проспектів, вулиць, провулків, площ, скверів, парків, мостів та інших споруд, що знаходяться на території, підпорядкованій міським, селищним і сільським Радам, провадиться виконавчими комітетами відповідних Рад депутатів трудящих.
7. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 11 вересня 1957 року присвоєння областям, районам, містам та іншим населеним пунктам, проспектам, вулицям і площам, підприємствам, залізничним станціям, колгоспам, установам, учбовим закладам, організаціям та іншим об'єктам імен державних, громадсько-політичних діячів, діячів науки і культури за їх життя не допускається.
8. Зміна меж районів у зв’язку з передачею території сільських і селищних Рад та окремих населених пунктів до складу інших районів або в підпорядкування міських Рад в межах області, віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу і зміна їх меж, утворення нових, об'єднання і ліквідація існуючих сільрад, визначення і перенесення їх адміністративних центрів і зв'язане з цим найменування і перейменування сільрад, а також об'єднання населених пунктів сільської місцевості і виключення з облікових даних сіл та селищ провадиться виконавчими комітетами обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) Рад депутатів трудящих.
Рішення виконавчих комітетів обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) Рад депутатів трудящих в питаннях адміністративно-територіального поділу набувають чинності через 10 днів після опублікування повідомлень про них у «Відомостях Верховної Ради Української РСР».
9. Покласти на виконавчі комітети обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) Рад депутатів трудящих ведення реєстрації і обліку населених пунктів на території, що їм підпорядкована.
10. Затвердити «Положення про порядок перетворення, обліку, найменування і реєстрації населених пунктів, а також вирішення деяких інших адміністративно-територіальних питань в Українській РСР» (додається).
11. Визнати такими, що втратили чинність:
Постанову Президії Верховної Ради Української РСР від 4 вересня 1956 року «Про передачу деяких питань адміністративно-територіального поділу на вирішення виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих». Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня 1956 року «Про порядок віднесення населених пунктів до категорій міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР».
Голова Президії Верховної Ради Української РСР
Д. Коротченко.
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР
А. Зленко.
|
м. Київ. 28 червня 1965 р.
|
1. Всі населені пункти, що знаходяться на території Української РСР, відносяться до міських або сільських поселень.
Облік і реєстрацію всіх населених пунктів на території кожної області, міста республіканського підпорядкування веде виконком відповідної обласної, міської Ради депутатів трудящих.
2. Міськими поселеннями вважаються міста республіканського, обласного та районного підпорядкування і селища міського типу; сільськими поселеннями — села і селища.
3. До категорії міст республіканського підпорядкування можуть бути віднесені міста, що є найбільш великими економічними, культурними і адміністративними центрами, з числом населення понад 500 тисяч жителів, якщо ці міста мають інші особливі умови і для дальшого розвитку господарства і соціально-культурного будівництва в них доцільно встановити безпосереднє керівництво ними з боку республіканських органів.
4. До категорії міст обласного підпорядкування можуть бути віднесені міста, що мають розвинуту промисловість, значне комунальне господарство, державний житловий фонд, налічують понад 50 тисяч жителів, є економічними і культурними центрами для навколишніх поселень і потребують безпосереднього керівництва з боку обласних організацій.
В окремих випадках до міст обласного підпорядкування можуть бути віднесені поселення з числом жителів менше 50 тисяч чоловік, якщо ці поселення мають велике промислове і культурно-політичне значення та близьку перспективу свого дальшого економічного розвитку.
5. До категорії міст районного підпорядкування можуть бути віднесені благоустроєні населені пункти, що мають промислові підприємства, комунальне господарство, державний житловий фонд, сітку соціально-культурних і побутових закладів, з населенням не менше 10 тисяч жителів, з яких переважну більшість становлять робітники, службовці та члени їх сімей.6. До категорії селищ міського типу можуть бути віднесені населені пункти, розташовані навколо промислових підприємств, будов, залізничних вузлів, гідротехнічних споруд, санаторіїв та інших стаціонарних лікувальних і оздоровчих закладів, якщо ці поселення належно благоустроєні, мають державний житловий фонд і налічують понад 2 тисячі жителів, з яких не менше 60 процентів становлять робітники, службовці і члени їх сімей.
До категорії селищ міського типу можуть бути віднесені населені пункти з числом населення і менше 2 тисяч жителів, але понад 500 чоловік населення з переважаючим числом робітників і службовців промислових підприємств, якщо ці поселення розташовані при промислових підприємствах, будовах, залізничних станціях і інших об'єктах промислового значення і мають близьку перспективу свого економічного розвитку.
7. Всі інші населені пункти, що не віднесені до категорій міст і селищ міського типу, незалежно від їх адміністративної підпорядкованості, вважаються сільськими поселеннями — селами або селищами.
Невеликі поселення, що мають тимчасове значення і несталий склад населення або є об'єктами службового призначення в системі будь-якої галузі господарства (залізничні будки, будинки лісників, шляхових майстрів, бакенщиків, польові стани, невеликі метеостанції тощо) та одиночні двори не становлять окремих поселень і рахуються за тими населеними пунктами, з якими вони зв’язані в господарському, адміністративному або територіальному відношенні.
8. Віднесення населених пунктів до категорій міст республіканського, обласного і районного підпорядкування, зміна їх меж, а також передача міст районного підпорядкування з одного району в інший район провадиться указами Президії Верховної Ради Української РСР за поданнями виконкомів обласних Рад депутатів трудящих.
9. При порушенні питання про віднесення населеного пункту до категорій міст республіканського, обласного і районного підпорядкування виконком обласної Ради депутатів трудящих подає до Президії Верховної Ради Української РСР:
а) клопотання з докладним обгрунтуванням доцільності пропонованих змін;
б) довідку — економічну характеристику даного населеного пункту, в якій має бути зазначено загальне число населення, в тому числі окремо — робітників, службовців, колгоспників; перелік основних промислових підприємств, будов, інших господарських одиниць з зазначенням їх потужності і числа працюючих на кожному з них; коротка характеристика комунального господарства, відомості про кількість і обсяг житлового фонду з зазначенням його належності; відомості про соціально-культурні і побутові установи; річний бюджет; відомості про існуючі і передбачувані, у зв'язку з запроектованими змінами, штати та річний фонд зарплати працівників виконкому Ради, його відділів і управлінь, джерела покриття додаткових видатків на утримання апарату, наявність робочих приміщень для нового апарату; розмір земельної площі населеного пункту з зазначенням основних землекористувачів; назва найближчої залізничної станції і відстань до неї; пропозиції щодо найменування населеного пункту.
При зміні меж міст виконком обласної Ради депутатів трудящих подає:
а) клопотання з обгрунтуванням доцільності зміни меж міста;
б) довідку про територію міста, чисельність населення в існуючих і нових межах, площу земель, що передається, і призначеність цих земель в смузі міського поселення, а також економічну характеристику населеного пункту, що включається в смугу міста.
До матеріалів додається схематична карта даного району, а також план міста з зазначенням нової міської смуги.
10. Нові населені пункти беруться на облік і реєструються виконкомами обласних Рад депутатів трудящих на підставі клопотань загальних зборів громадян та виконкомів районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад з одночасним порушенням перед Президією Верховної Ради Української РСР питання про найменування цих населених пунктів.
Подання виконкомів обласних Рад депутатів трудящих про найменування або перейменування населених пунктів повинні бути відповідно обгрунтовані і враховувати географічні, історичні, природні та інші місцеві умови, а також побажання населення, причому має бути взято до уваги те, що не допускається присвоєння селам і селищам таких найменувань, що вже є в області, а для міст і районів — найменувань, що є в республіці.
Матеріали про найменування і перейменування населених пунктів, у яких розташовані поштово-телеграфні установи або залізничні станції, подаються окремо після погодження пропозицій з управліннями зв'язку та відповідної залізниці.
11. Виконкоми обласних Рад депутатів трудящих при вирішенні питань адміністративно-територіального поділу, що входять у їх компетенцію, забезпечують належне оформлення цих справ з розглядом таких матеріалів:
— пропозиція або висновок районних організацій того району, з складу якого виключається, а також району, куди передається територія Ради або населений пункт;
— довідка, в якій обгрунтовується доцільність пропонованих змін, дається економічна характеристика районів в існуючих і нових межах (число населення, територія, площа орної землі, число Рад, колгоспів, радгоспів, населених пунктів, підприємств, культурно-освітніх і медичних установ, побутових закладів, торговельних одиниць), а також економічна характеристика сільської або селищної Ради чи населеного пункту, що передається до іншого району, характеристика шляхів сполучення та електрозв'язку, відстань до райцентрів і до найближчої залізничної станції;
— схематична карта районів в існуючих і проектованих межах;
— пропозиція районних організацій з обгрунтуванням доцільності зміни підпорядкованості населених пунктів;
— довідка з економічною характеристикою обох Рад в існуючих і нових межах (число населення, територія, площа орної землі, кількість колгоспів, радгоспів, підприємств, культурно-освітніх, медичних, побутових, торговельних закладів) та населених пунктів, що передаються, а також характеристика шляхів сполучення, відстань між центрами і до найближчої залізничної станції;
— схематична карта території обох Рад;— пропозиція районних організацій з обгрунтуванням доцільності віднесення до категорії селищ міського типу;
— довідка — економічна характеристика даного населеного пункту, в якій має бути зазначено загальне число населення, в тому числі окремо —- робітників, службовців, колгоспників, перелік основних промислових підприємств, будов, інших господарських одиниць з зазначенням їх потужності і числа працюючих на кожному з них; коротка характеристика комунального господарства, відомості про кількість і обсяг житлового фонду з зазначенням його належності; відомості про соціально-культурні і побутові установи; річний бюджет; розмір земельної площі населеного пункту та її основних землекористувачів; назва найближчої залізничної станції і відстань до неї; пропозиції щодо найменування населеного пункту.
При зміні меж селищ міського типу подається: — пропозиція районних організацій з обгрунтуванням доцільності зміни меж селища;
— довідка з відомостями про територію селища, чисельність населення в існуючих і нових межах, площу земель, що передається, і призначеність цих земель в смузі міського поселення, а також економічна характеристика населеного пункту, що включається в смугу селища міського типу;
— до матеріалів додається схематична карта даного району, а також план селища з зазначенням його нової смуги;
— пропозиція районних організацій або доповідна записка організаційно-інструкторського відділу облвиконкому про доцільність пропонованих заходів;
— довідка, в якій подається в розрізі кожної Ради економічна характеристика (кількість дворів, число населення, територія, площа сільськогосподарських угідь та орної землі, кількість населених пунктів, колгоспів, радгоспів, підприємств, сітка соціально-культурних і побутових закладів), відстань до центрів сільрад в існуючих і нових межах, шляхи сполучення і зв’язок, передбачуваний бюджет, штат і річний фонд зарплати працівників, дані про приміщення для Ради, пропозиції про найменування;
— схематична карта району з зазначенням центру району, території і центрів Рад, населених пунктів;
— пропозиція районних організацій з обгрунтуванням доцільності пропонованих змін;
— економічна характеристика існуючого і проектованого центрів з даними про відстань до підпорядкованих населених пунктів, шляхи сполучення, місце знаходження господарських центрів колгоспів, наявність приміщення для Ради;
— схематична карта місцевості;
— подання районних або міських організацій з зазначенням обставин виникнення населеного пункту, дати і підстав його забудови, основні економічні показники і перспективи розвитку, пропозиції про передачу в підпорядкування найближчій Раді, відстань до неї та шляхи сполучення;
— обгрунтовані пропозиції про найменування;
— схематична карта місцевості.
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР
А. Зленко.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
