Украінська Муза/Випуск 11/До кобзи

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

До кобзи.

Коли люди, злом окуті,
У щоденній баламуті,
 У житті бруднім
Все псують, забувши сором,—
Тоді, кобзо, повна горем,
 Загреми, як грім!
Коли люди після бурі
Боротьби за волю, хмурі,
 Змучені украй,
Спочивають в сяйві Свята,—
Тоді, кобзо, як для брата,
 Тихесенько грай.
Коли ж люди, щастям повні,
І сановні, й не сановні,
 В чадові удач
Роспочнуть бенкетувати
І вигукувать вівати—
 Тоді, кобзо, плач!..