Украінська Муза/Випуск 11/Сонце

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Украінська Муза. Випуск 11 під ред. Олекса Коваленко
Сонце (Юрій Будяк)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Сонце.

Сонце просто в мою хату
 Затесалося,
Дротом-злотом по кімнаті
 Поснувалося;
Янтарями по підлозі
 Розсипається,
Огнем-промінем по стінах
 Одбивається.
У промінні пил легенький
 Тихо крутиться,
І здається, мов проміння
 Все ворушиться.
І здасться, ніби Сонце
 Тихо грається,
І кімнатка, мов коханка,
 Усміхається.
Моя вбога, темна хата
 Одинокого
Повна світу, повна гомону широкого!
Груди духом, тіло рухом
 Набіраються,
Співи щастя, співи бою
 Вириваються.
Хто посміє в морок ночі
 Заховатися,
Коли можна в морі сонця
 Покупатися?!
З-під землі он — глянь! — зернина
 К Сонцю тягнеться!
Пташка, мушка йому рада,
 Аж не тимиться!
Здоров, сило, світе вічний,
 Непорівняний!
Здоров, Сонце! Здоров, велетню незміряний!!