Украінська Муза/Випуск 3/Громада

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Громада.

Одваживсь вовк у лева попросити,
Щоб старшиною до овець
Наставили його служити...
Лукавий молодець!
Попереду він кинувсь до лисиці,
Щоб тая нищечком у львиці
Поворожила про його;
Лисичка здатна до цього:
Крутнула хвостиком — і помоглося, — 
Все до-ладу й прийшлося.
Став думать лев, що, може б, і не слід,
Бо препоганий вовчий рід,
Та треба-ж иноді і жінці догодити..
Тут як би владить так,
Щоб який-небудь неборак
Не здумав шелесту зробити:
 Скрутив, мов, як хотів...
 І лев звелів
Кликнуть громаду на пораду.
Ну, чи громаду, то й громаду...
Зійшлись... Ніхто нічого не сказав...
І вовчик старшиною став.
А вівці ж що? Хіба ж вони поснули,
На раді стоячи? про іх же діло йшло!..
От те ж то й лишенько! Овечок не було,
Бо не покликали — забули...
А слід би буть їм там.

Панове громадяни!
Ця байка вам
В пригоді, може, стане.