Украінська Муза/Випуск 3/Орачі і муха

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Орачі і муха.

У полі орачі на ярину орали,
 І муха там була;
І хоч її, непрохану, ганяли,
Одначе крадькома і їла, і пила,
Бо звикла змалечку кохаться у чужому.
Над вечір орачі верталися додому,
І муха там на розі у вола.
Зустрівсь комарь на лузі край села
Та й каже, сміючись: „добри - вечір, сестричко!
А ти вже тут чого, моя перепеличко?
 Кума, чи родичка кому?“
 А та йому:
 „Бов, бов! раденький, що дурненький;
Хоч довгий ніс, та розум коротенький,
Бо комарі не сіють і не жнуть...
Ти роздивись — у полі ми орали,
Раненько почали, весь день не оддихали,
Тепер додому час, з вечерею нас ждуть.“

 Ми й між людьми чимало знаєм
 Брехливих прихвостнів таких!
Вертяться скрізь, щоб бачили і їх:
І ми, мов, тут турбуємось і дбаєм!