Українська Центральна Рада і її Універсали/Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українська Центральна Рада і її Універсали (1917
Михайло Грушевський
Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.
Що сказала Ц. У. Рада в Унїверсалї.

Унїверсал зробив велике вражіннє. Запеклі вороги Українства підняли крик, що Унїверсал викликає усобицю, анархію, противставляючи Центр. Рос. Урядови Український Уряд. Вони накликали Ц. Уряд вжити против У. Ц. Ради найсильнїйших заходів, навіть сили. Але богато людей з не-українського громадянства побачили в нїм як раз навпаки: обіцянку ладу, спокою, порядку, забезпеченняє свободи й здобутків революції для України, й привитало його з радістю й вдоволеннєм. Різні публичні установи — виконавчі комітети, земства и т. ин., які зложились на підставах суто демократичних і стали близькими до народу, — привитали Унїверсал, признали його обовязковою для себе постановою, обіцяли у всїм сповняти накази Ц. Ради — признали її своєю властю, своїм зверхнїм орґаном. Таку постанову винесли зараз же по опублїкуванню унїверсалу збори представників повітових управ всеї Київщини, кілька день пізнїйше земські збори Полтавської ґуб., і т. ин. В чім же річ? в чім сила сього Унїверсалу? що дав він для нинїшньої хвилі?

Перш за все важне було те, що У. Ц. Рада заговорила в сїм унїверсалї як власть, поставлена Українським Народом над собою на те щоб кермувати і правити ним, так що її постанови і накази мають українською людністю пильно сповнятись.

Вона заявила, що взявши на себе велике дїло творення нового, свобідного і справедливого, автономнаго житя, положене на неї Українським Народом, вона не зложить з себе сього дїла і не ухилить ся від нього нї в якім разї, — які б не були трудні і небезпечні обставини, які б не були відносини до неї, яке б не було становище Рос. Центр. Уряду — чи схоче він помагати їй і працювати з нею разом, чи нї.

Як представниця і як власть Українського Народу, — більшости Українськоі землї, вона дбатиме взагалї про інтереси всього краю, не відступить від сього і вжиє всїх сил і засобів, щоб захистити в нїм спокій, лад і добрий розвиток.

Вона дбатиме не тільки про добро, успіх і силу Українського Народу, що її настановив, але так само про добро й інтереси иньших народностей, що живуть разом з ним на Українській землї. Для того наказує Українцям прийти до порозуміння з демократичними ґрупами нньших народів і з ними працювати за-одно над забезпеченнєм нового, доброго ладу.

От чому всї люде, які не мають якогось ворогування против Українського Народу, тільки хочуть добра своїй землі, ладу і спокою, знайшли в Унїверсалі заспокоєннє, поруку ладу і порядку і з радістю привитали перехід У. Ц. Ради до активної роботи над захищеннєм і упорядкованнєм житя краю, до закладання підстав його автономного житя.

Ті ж що підняли голос на нього вичитали в нїм те, чого в нїм зовсїм нема! Бож У. Ц. Рада в своїм Унїверсалі признавала єдність Росийської революції, визнавала санкцію Всеросийського Учредительного зібрання, і зовсїм не разривала з Центральним Урядом.

Не претендувала на ніяку власть над неукраїнськими народностями, тільки над Українським Народом, що її настановив. Національне самооподаткованнє накладала тільки на українську людність, не чіпаючи не-Українців.

Нїяких анархичних, неорґанїзованих виступів не допускала. Всю адмінїстративну, публичну машину полишала без усякої помїхи і не робила перешкоди в її дїяльности. Против ворожих українству людей, які зацїлїли на яких небудь посадах, вона вказувала тільки оден шлях, законний: аґітацію і перевибори.

Не сїяла ворожнечі, а кликала до порозуміння і згоди, до спільної працї всї народи України, — щоб повалити ту велику і високу стїну, яка стоїть на дорозї вільного походу Української землї: всї ті пережитки і останки старого проклятого режіму, які ще стоять і досї — темнота, несвідомість полїтична і національна, русіфікація, нехтуваннє української народности, її мови, її культури, недовірє і відчуженнє між народностями, стара память колишніх спорів і чвар, котру роздувають злі й необачні люде, замість кликати до згоди й співробітництва, в світлу і велику будуччину Української землї, а не в темну й гірку її минувшину.

У. Ц. Р. нїби говорить сим Унїверсалом до всїх хто живе на Українї: „Мир вам, братя-громадяне Української землї! Ми, У. Ц. Рада, стали на сторожі спокою й ладу України і вжиємо всїх сил Українського Народу, щоб забезпечити їй правильний порядок! Порозумійте ся, працюйте в згодї між собою і в тїснім звязку з нами, і спільними силами забезпечіть добре житє нашому краєви!

„Можете бути певні, що без вас не обійдеть ся в установленню нових підстав сього житя. Воно буде вирішене представниками всеї Української землї. Орґанїзація автономного ладу України буде вести ся теж при вашій участи, коли, розумієть ся, ви не будете ухиляти ся від тої працї з нами, до котрої вас кличемо. Але така одностайність лежить в інтересї і вашім і всього краю!“