Ухвала Львівської міської ради від 03.04.1990 Про Декларацію Львівської міської Ради народних депутатів 21 скликання

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lesser Coat of Arms of Ukraine (bw).svg
УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА
1-ша сесія 1-го скликання
УХВАЛА №

від 03.04.90
Про Декларацію Львівської міської Ради народних депутатів 21 скликання

Львівська міська Рада народних депутатів вирішила:
Схвалити Декларацію Львівської міської Ради народних депутатів 21 скликання /додається/.


Голова 1-ї сесії
міської Ради Б.Д. Котик

Секретар 1-ї сесії
міської Ради М.Г. Бабій

ДЕКЛАРАЦІЯ

Волею львів’ян ми обрані до Львівської міської Ради. Вперше в історії Львова влада в місті реально переходить до обранців народу. Беручи на себе всю повноту державної влади, заявляємо про недопустимість втручання будь-яких партій та громадських організацій в діяльність Ради.

Ми свідомі того, що владу отримали в момент, коли економічний, екологічний, духовний занепад досяг небезпечної межі. Становище ускладнюється недосконалістю законів, які обмежують права місцевих Рад, можливим опором консервативних сил.

Підтверджуємо прагнення втілити в життя положення наших виборчих програм, захищати права і громадські свободи всіх мешканців нашого міста. Закликаємо до консолідації членів різних демократичних партій, рухів, об’єднань, віруючих різних конфесій, представників всіх національностей, всіх, кому не байдужа доля нашого міста.

Тільки спільною, наполегливою працею здобудемо Львову славу демократичного, цивілізованого, висококультурного європейського міста, докладемо зусилля для будівництва незалежної Української Держави.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).