фалда
фалда
|
|
Фалд, ду, м. и фалда́, ди́, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. См. Хвалда.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Фалд, ду, м. и фалда́, ди́, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. См. Хвалда.