Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих/На шляху поступу

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

М. Шаповал.

НА ШЛЯХУ ПОСТУПУ.

На скелю вічностл оперті
Стоять могутні ковалі.
І всі кують погибель смерті,
Погибель смутку на землї,
 Обухом вдарив один в Голод —
 Одвагу сьмілу породив,
 Якої вічно-творчий молот
 Бажаня приспані збудив.
Другий вломив шматок од скелі
І з рани вирвались лісні,
Натхнені, горді і1 веселі,
Мов дзвін ґвалтовний, голосні,
 І ще один узяв у руки
 Незламний доказ сьмілих дум,
 Жерело вільної науки,
 Її побіднпй вічно шум.
І підняли гуртом у гору
Червоний факель юних мрій,
Гукнувши скрізь но сьвітозору
Признана силі гуртовій.
 Кують, співають скелю точуть,
 Огні од їх угору бють.
 Над ними прапори лопочуть
 І мрії творчії снують.