Перейти до вмісту

Червоний заспів (1922)/Червоний заспів

Матеріал з Вікіджерел
Червоний заспів
Василь Чумак
під ред. В. Блакитного

Червоний заспів
• Інші версії цієї роботи див. Червоний заспів Харків: ЦК КСМУ, 1922

ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ.

 
І.
Риємо — риємо — риємо

землю, неначе кроти;
з кутів плазуємо зміями,
сіємо — сіємо — сіємо
буйні червоні цвіти…
 Бурями сійтеся, бурями
 маки — червоні вогні:
 там по-за гратами — мурами
 тінями сірими — хмурими
 ранки конають ясні.
Вдаримо гучно ми дзвонами —
всесвіт обійде луна —
кинемо вільно червоними:
— Владарі світу з коронами,
вже не потрібні ви нам!

II.
На зелені килимі

папірцями білими
полетіли вершники з низом розмовлять:
— Гей, не спи, робітнику:
на панському смітнику
вороги не сплять!

Гордою, сміливою
бурею бурхливою
встань, народе зраджений, як одинь устань:
з гимном — перемогами
новими дорогами
підемо на брань.
Блисками пожежами
небо обмережимо,
сполохами-ралами обрії з'орем:
годі нагинатися,
годі підставлятися
під вагу ярем.

III
Ми тіні… Ми тіні меткі.

Ми — влучні рушення руки.
Ми носимо в грудях ненависти море, —
і в ночі осінні, в обіймах імли
ми гимни тобі заплели,
червоний тероре!
Ми — жах. Ми — караючий гнів.
Ми молимся культу вогнів, —
і хто є відважний, і хто нас поборе?..
Ми — тіні. Ми криця. Б обіймах імли
Ми гімни тобі заплели,
червоний тероре!