шпалір

шпалір

Шпалі́р, ру, м. Обои. См. Шпалера. Шпаліром стіни обліпив. Мкр. Г. 48.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924