Японська мова (1926)
| Японська мова Харків: 1926 |
|
|
 |
ТЕОРЕТИЧНО-
ПРАКТИЧНИЙ
КУРС
ПІДРУЧНИК
ДО ВЖИТКУ
НА КУРСАХ
СХІДНІХ МОВ
ВУНАС
大きなウクライナ東洋諸國
學社雜志
ЛИСТОПАД
1926
ХАРКІВ
Сьего підручника писано в 1918 році, в надії що либонь наспіє той час, коли він — здасться. Тепер, як потреба в йому стала вже й фактом, авторові лишається тільки де-що змінити у своїй праці, пристосовуючи її до певної конкретної мети й, узявши до уваги сучасні педагогічні досягнення, та відповідно змінивши українські правопис і термінологію.
Отже підручник сей є конспект курсу япмови, що читається на курсах східніх мов при ВУНАС у Харкові.
Підручник виходитиме у світ зошитами що два тижні і кожний зошит міститиме в собі матер'ял, що його простудійовано фактично в курсах — протягом двох тижнів, згідно програму та плану навчання япмови для курсів.
Вважаючи на достатність поки-що невеликої кількости підручника його друкуватиметься засобом шклографа, з тиражем 200 примірників.
Зошитів предбачається — 20 протягом першого року навчання.
Японський текст друкується в транскрипції с.ч. латинськими літерами бо ся транскрипція з поміж инших найзручніша до студіювання разговорної мови.
Її вживають у підручниках япмови, призначених для европейців.
Вивчення инших транскрипцій складе спеціяльний курс ідеографії та каліграфії, рівнобіжно з вивчання граматики писаної мови.
Підручника складено за таким методом:
1) дано низку статтів, що їх зміст, опріч лексичного матер'ялу, знайомить із побутом, письменством, історією Японії та що;
2) до статті пристосовується відповідний теоретичний матер'ял, або й також — до певного розділу граматики додано низку прикладів і вправ;
3) де які статті подаються в перефразованому вигляді для перекладу з укрмови в япмову;
4) що-б улекшити засвоєння матер'ялу статті її подаються також у формі абонільного японо-вкраїнського пофразного перекладу;
5) коли вчитися з навчателем, то простудіювавши статтю, переказати її усно й писано, та практикувати також натуральний метод /Берліца/.
Статті взято зі книги „Japanese Conversation Grammar by H. Plaut“.
Приклади і вправи почасти з тої таки книги, почасти з „Grammar of the Japanese spoken language by W. Aston“ і „Handbook of English-Japanese Etymology by W. Imbrie“, почасти складені автором.Поскільки справа вивчення япмови на Україні є річ зовсім нова, а сей підручник укрмовою є, мовляв, піонером, не можно передбачити й усунути всіх хиб, що буде їх певно чимало.
Лише по де-якім часі практика викладання, набутий досвід і критика уможливлять позбутися їх.
Ф. Пущенко.
1/XI-1926 р.
двотижневого матер'ялу.
1. Навчитися читати і писати яптекст.
2. Простудіювати його, рівняючи до підрядкового укрперекладу; в разі граматичної неясности, перечитати відповідний §, зазначений цифрою в підрядковому перекладі.
3. Виписати нові слова в абетковий зошит.
4. Зробити стилістичний переклад в укрмову.
5. Виписати текст короткими фразами зліва по японськи, справа по українськи (як показано на ст. 20).
6. Простудіювати сей пофразний переклад, аби кожну японську фразу вміти сказати по українські, і навпаки.
7. Писано перекласти перефраз[1].
8. Переказати текст усно й писано[2].
§1 Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української:
| Яп | = | Укр. | k | = | к | g | = | ґ | ||||||
| s | с | y | = | й | z | з | ||||||||
| a | = | а | sh | сш | ya | я | j | ж, дж | ||||||
| i | і | t | т | yi | ї | d | д | |||||||
| u | у | ch | ч | yu | ю | dz | з, дз | |||||||
| e | е | ts | ц | ye | є | |||||||||
| o | о | n | н | yo | йо, ьо | |||||||||
| h | х | b | б | |||||||||||
| f | ф | r | р | p | п | |||||||||
| m | м | w | в | |||||||||||
Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с–ш. Здебільша, зокрема в Токьо, однаково вимовляють
| j | як | ж | і | як | д͡ж |
| dz | " | з | " | " | д͡з |
склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо.
| голосівки | довгі | ū, | ō, | yū, | yō, |
| " | короткі | ŭ, | ĭ |
вимовляються відповідно довше чи коротше, ніж голосівки без знаків ¯ ˘.
Наголосу власне нема, хоча практика мови й намагається усталити постійну довгість певного складу у слові.
Вимова має ніби індивідуально-речитативний характер, щось подібне до українських в інтерпретації лірників.
З великої літери пишуть лише власні імення.| konnichi | wa | tenki | ga | ii | kara, |
| сьогодні | (2, 3, 4) | погода | гарна | тому що, (2, 3) |
| uchi | no | niwa | ye | ikimashyō | niwa | wa |
| домовий (2, 3) | сад | в (2, 3) | підемо | сад | ||
| ie | no | ushiro | ni | arimasŭ | makoto | ni (2, 3) |
| дома | позаду (2, 3) | є | справді | |||
| niwa | wa | goku | chiisai | shi, | michi | wa |
| сад | були | малий (2) | і | стежки | ||
| semai | shi, | ki | wa | sŭkunai | keredomo | hana | ga |
| вузькі | і | дерев | мало | хоча | квіток |
| ōi. | hana | no | na | wa | mina | shirimasenŭ |
| багато. | квітів | назви | всі | не знаю (7, 9) |
| ga, | kono | shiroi | mono | wa | yuri | desŭ |
| але | ся | біла | річ (2, 3) | лілія (4) | є (7) |
| ano | akai | hana | mo | utsukushii. | donna |
| та | червона | квітка | теж | гарна. | який |
| iro | ga | sŭki | desŭ | ka? | murasaki | ga |
| колір | подобається? (3) | ліловий колір | ||||
| sŭki | desŭ | murasaki | no | hana | ga | arimasŭ | ka? |
| подобається | лілові | квіти | є | чи | |||
| arimasŭ; | konaida | ano | kaki | no |
| є | недавно | того | персимона | |
| kage | ni | ōku | no | sumire | wo | mimashĭta. |
| тіні | в | багато | фіялок | бачив | ||
| sumire | wa | murasaki | desŭ. |
| лілового коліру |
| kono | magatta | ki | wo | goran! | sore | wa | matsŭ | no |
| се | покривлене | дерево | дивіться | се | соснове | |||
| ki | desŭ. | ha | ga | taihen | hosoi. | hoka | no |
| листя | дуже | вузьке | інші |
| ki | wa | fuyu | no | hajime | ni | ha | ya |
| зими | початку | в |
| ochimasŭ | ga, | matsŭ | no | ha | wa | itsŭ | mo |
| облітати | (3) | завжди | |||||
| aoi. | ima | sugu | ni | ike | ni | mairimasŭ. |
| зелене | тепер | зараз | став | на | ідемо | |
| koko | desŭ. | dōmo | goku | ōkii | ike | desŭ. |
| тут | о, | великий | ||||
| uwo | mo | arimasŭka? | iroiro | arimasŭ. |
| риба | і | є (7) | різне |
| asŭko | ni | koi | ga | miemasŭ. | mata |
| там | короп | виданні | ще | ||
| hoka | ni | funa | ya | haya | nado | mo | arimasŭ |
| опріч | (2-3) | скоблики | і | головні | тощо | теж |
| mainichi | e | wo | yarimasŭ | kara, | sŭkoshi |
| щодня | поливу | даю | тому що | трохи | |
| mo | hito | wo | osoremasenŭ. | natsu | no |
| і | людей | не бояться | літні |
| atsui | hi | ni | kono | ike | no | hata | no |
| буденні | дні | в | сього | ставу | боку |
| ki | no | kage | ga[3] | suzushii | kara | makoto | ni |
| дерева | тінь | прохладна | тому що | справді |
| kokochi | ga | ii. | shĭkashi | mō |
| (нерозбірливий текст) | гарний | одначе | теж |
| kutabireta | kara, | uchi | ye | kaerimashyō |
| втомилися | тому що | дому | до | вернемося. |
Післяслово, дієслово, речівник, прикметник, займенник, числівник, прислівник. (прийменника і злучника нема)
зветься так тому, що стоїть після того слова, якому надає певної функції в реченні; воно вживається:
1) замісь кінцівок (флексій) у речівниках і займенниках,
2) замісь прийменника і злучника,
3) щоб утворити прикметник і злучник,
4) має ще й інші функції, як зазначено в наступній таблиці
| Післяслово | якій формі = в укрмові, або що визнача в перекладі | яку частину речення чи мови творить | Приклад | ||
|---|---|---|---|---|---|
| ga | називний | відмінок | підмет граматичний | tenki ga | погодА |
| no | родовий | „ | означення | tenki no | погодИ |
| ni | датний | „ | доповнення | tenki ni | погодІ |
| wo | знахідний | „ | „ | tenki wo | погодУ |
| ye | в, у, на, до (куди?) | прийменник | niwa ye | у сад | |
| ni | в, у, на (де?) | „ | niwa ni | у садІ | |
| mo | і, й, теж, хоч (і) | злучник | uwo mo arimasŭ | є і риба | |
| ya … nado | і … і т. д. | „ | funa ya haya nado | і скоблики, і головні і т. д. | |
| wa | що до … то | підмет логічний | konnichi wa tenki ga | що до сьогодня, то погода | |
| no | прикметник | matsŭ — сосна, matsŭ no — сосновий | |||
| ni | прислівник | makoto | правда | ||
| makoto ni | справді | ||||
| mono | річ (особа, предмет) | замісь повторяти речівник | shiroi hana, akai mono mo | ||
| біла квітка, червона теж | |||||
| kara | тому що, бо, позаяк | злучник | tenki ga ii kara | ||
| тому що гарна погода | |||||
| shi | і, й, та | межи реченнями | sŭkunai keredomo | хоч мало , але | |
| keredomo | хоч … але | shirimasenŭ ga | не знаю, але | ||
| ga | але | ||||
| ka | чи? (запитання) | arimasŭ ka? | чи є? | ||
| 1) при слові по-за реченням | niwa |
| 2) перед дієсловом desŭ | murasaki ga sŭki desŭ |
| 3) двоє поруч | uwo mo, замісь: uwo ga mo |
| Коли в реченні запитання (висловлене чи подумане) стосується до підмета, то його вживати з ga | donna iro ga sŭki desŭ ka? — який колір подобається? murasaki ga (sŭki desŭ) ліловий колір (подобається) (що?) |
| коли запитання до присудку, то вживати підмета з wa | sumire wa murasaki desŭ — фіялка лілова (який колір?) |
| коли ж запитання стосується до підмету і присудку разом, то підмет уживати з ga (граматичний підмет), а якесь інше слово в реченні звичайно має при собі wa (логічний підмет), коли до нього не належиться інше післяслово тоді можна перекласти слово з wa перефразом що до … то | konnichi wa tenki ga ii — сей день погода гарна (чи гарна погода?) що до сьогодні, то погода гарна. |
| не мають граматичних форм: | isha лікар лікарка, лікарі, лікарки |
| їх або не береться на увагу: | isha wa kita лікар прийшов (байдуже — чоловік чи жінка-лікар) |
| або їх розуміється з логічного змісту фрази: | konnichi wa tenki ga ii — сьогодні погода гарна (а не погоди гарні) segare wa isha desŭ мій син є лікар musŭme wa isha desŭ моя дочка є лікарка |
| чи через якесь слово: | hana ga ōi — квіток багато |
не відміняється по особах, числах, а ні родах, і звичайно немає при собі займенників особових.
японські дієслова не мають форми неозначеного способу (інфінітива), замісь неї відбува теперішній час Форми — miru, mita, miyō, — основні.
Коли в дієсловах на -iru -eru, відкинути кінцевий склад „ru“, а в інших дієсловах замінити кінцеве „u“ на „i“[6], то утворюється форма так звана i-пень; додавши до i-пень дієслово-наросток masŭ[7], утворюється форма чемна
| часи: | теперішній | минулий | майбутній |
| mi-masŭ | mi-mashĭta | mi-mash-yō |
Заперечна форма від masŭ є masenŭ: mimasŭ — бачу, mimasenŭ — не бачу.
Помічне дієслово desŭ вживається, коли у формі нема іншого дієслова:
sore wa matsŭ no ki desŭ — се є сосна.
Але після прикметника на: голосівку+і, його можна і не вживати:
tenki ga ii (desŭ) — погода (є) гарна.
desŭ — дієслово-звязка
arimasŭ — є, знаходить ся (неживе що)
orimasŭ — є, існує, живе (живе що)| власний прикметник має в кінці: a, i, u, o, +i: | chiisai, ii, atsui, aoi |
| речівник у родовому відмінку є одночасно і прикметник | matsŭ — сосна, matsŭ no — сосни, сосновий. |
| Дієслово в формі теперішнього й минулого часу є одночасно і прикметник (дієприкметник): | magatta — покривився, покривлений |
| прикметник не відміняється (в родах, числах і відмінках | semai — вузький, вузька, вузьке, вузького… вузькі, вузьких… |
часть бува впрост протилежна, рівняючи до укрмови:
| hana | no | na | wa | mina | shirimasenŭ | ga | |
| (квіток | назви | всі | знаю | не | хоч | ||
| хоч не знаю всі назви квіток. | |||||||
Дієслово стоїть на кінці речення; після нього стоїть лише післяслово-злучник: shirimasenŭ ga; родовий відмінок попереду називного: hana no na wa; слово з wa — попереду слова з ga: konnichi wa tenki ga; коли дієслово попереду речівника, то воно є дієприкметник:
| ki ga magatta | — | дерево покривилося. |
| magatta ki | — | покривлене дерево. |
| konnichi wa tenki ga ii kara | тому що сьогодні гарна погода |
| uchi no niwa ye ikimashyō. | підемо в домовий сад. |
| niwa wa ie no ushiro ni arimasŭ | сад є позаду дома. |
| makoto ni niwa wa | справді сад |
| goku chiisai shi, | дуже малий (і) |
| michi wa semai shi | і стежки вузенькії, |
| ki wa sŭkunai keredomo, | і хоч дерев мало, |
| hana ga ōi. | квіток багато |
| hana no na wa | назви квіток |
| mina shirimasenŭ ga, | усі не знаю, але |
| kono shiroi mono wa | ся біла квітка |
| yuri desŭ | є лілія |
| ano akai hana mo | та червона квітка теж |
| utsŭkushii | гарненька |
| donna iro ga sŭki desŭ ka? | який колір подобається? |
| murasaki ga sŭki desŭ. | ліловий колір подобаю |
| murasaki no hana ga arimasŭ ka? | чи є лілові квітки? |
Чи погода сьогодні гарна? Дуже гарна. Чи ми підемо в сад? Чи сад великий, чи малий? Справді, сад є дуже малий. Чи в саді є квіти й дерева? Що до квітів, то їх багато, але дерев мало. Чи ви подобаєте квіти? Я подобаю квіти дуже. Чи фіялки лілові? Лілові. Яке листя вузьке? Листя сосни є вузьке. Коли облітають листя інших дерев? Вони облітають у початку зими. Які риби є в цьому маленькому ставу? Багато коропів. Чи ви подобаєте рибу? Я подобаю коропа. Дні літа душні, але в тіні сього дерева завжди прохладно.
Японці пишуть справа наліво і згори вниз. Але іноді пишуть горізонтально, справа наліво й навіть зліва направо. Текст у транскрипції romaji пишеться лише останнім чином. Абетка силабічна; є лише шість окремих звуків: a, i, u, e, o, n.
| e | a | ke | u | tsu | wa | chi | i |
| hi | sa | fu | i | ne | ka | ri | ro |
| mo | ki | ko | no | na | yo | nu | ha |
| se | yu | e | o | ra | ta | ru | ni |
| su | me | te | ku | mu | re | wo | ho |
| n | mi | ya | so | he | |||
| shi | ma | to |
Квіти і пахнуть,
Проте облітають.
Хто в нашім світі
Краю не має?
Я в горах далеко
Сьогодні блукав,
Та сон рано-вранці
Мене не сп'яняв.
В iroha входять не всі звуки і склади япмови. Для решти їх є ще особливі додаткові скалі.
——————
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|