Перейти до вмісту

Японська мова (1926)

Матеріал з Вікіджерел
Японська мова
Ф. Д. Пущенко
Харків: 1926
Обкладинка
ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА АСОЦІЯЦІЯ СХОДОЗНАВЦІВ

 
Ф. Д. ПУЩЕНКО



Японська мова

ТЕОРЕТИЧНО-
ПРАКТИЧНИЙ
КУРС

ПІДРУЧНИК
ДО ВЖИТКУ
НА КУРСАХ
СХІДНІХ МОВ
ВУНАС

大きなウクライナ東洋諸國
學社雜志

ЛИСТОПАД

1926

ХАРКІВ

Передмова.

Сьего підручника писано в 1918 році, в надії що либонь наспіє той час, коли він — здасться. Тепер, як потреба в йому стала вже й фактом, авторові лишається тільки де-що змінити у своїй праці, пристосовуючи її до певної конкретної мети й, узявши до уваги сучасні педагогічні досягнення, та відповідно змінивши українські правопис і термінологію.

Отже підручник сей є конспект курсу япмови, що читається на курсах східніх мов при ВУНАС у Харкові.

Підручник виходитиме у світ зошитами що два тижні і кожний зошит міститиме в собі матер'ял, що його простудійовано фактично в курсах — протягом двох тижнів, згідно програму та плану навчання япмови для курсів.

Вважаючи на достатність поки-що невеликої кількости підручника його друкуватиметься засобом шклографа, з тиражем 200 примірників.

Зошитів предбачається — 20 протягом першого року навчання.

Японський текст друкується в транскрипції с.ч. латинськими літерами бо ся транскрипція з поміж инших найзручніша до студіювання разговорної мови.

Її вживають у підручниках япмови, призначених для европейців.

Вивчення инших транскрипцій складе спеціяльний курс ідеографії та каліграфії, рівнобіжно з вивчання граматики писаної мови.

Підручника складено за таким методом:

1) дано низку статтів, що їх зміст, опріч лексичного матер'ялу, знайомить із побутом, письменством, історією Японії та що;

2) до статті пристосовується відповідний теоретичний матер'ял, або й також — до певного розділу граматики додано низку прикладів і вправ;

3) де які статті подаються в перефразованому вигляді для перекладу з укрмови в япмову;

4) що-б улекшити засвоєння матер'ялу статті її подаються також у формі абонільного японо-вкраїнського пофразного перекладу;

5) коли вчитися з навчателем, то простудіювавши статтю, переказати її усно й писано, та практикувати також натуральний метод /Берліца/.

Статті взято зі книги „Japanese Conversation Grammar by H. Plaut“.

Приклади і вправи почасти з тої таки книги, почасти з „Grammar of the Japanese spoken language by W. Aston“ і „Handbook of English-Japanese Etymology by W. Imbrie“, почасти складені автором.

Поскільки справа вивчення япмови на Україні є річ зовсім нова, а сей підручник укрмовою є, мовляв, піонером, не можно передбачити й усунути всіх хиб, що буде їх певно чимало.

Лише по де-якім часі практика викладання, набутий досвід і критика уможливлять позбутися їх.

Ф. Пущенко.

Харків.
1/XI-1926 р.
Порядок і спосіб опрацювання
двотижневого матер'ялу.

1. Навчитися читати і писати яптекст.

2. Простудіювати його, рівняючи до підрядкового укрперекладу; в разі граматичної неясности, перечитати відповідний §, зазначений цифрою в підрядковому перекладі.

3. Виписати нові слова в абетковий зошит.

4. Зробити стилістичний переклад в укрмову.

5. Виписати текст короткими фразами зліва по японськи, справа по українськи (як показано на ст. 20).

6. Простудіювати сей пофразний переклад, аби кожну японську фразу вміти сказати по українські, і навпаки.

7. Писано перекласти перефраз[1].

8. Переказати текст усно й писано[2].

Звучня і правопис.
 

§1 Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української:

Яп = Укр.   k = к     g = ґ
s с y = й z з
a = а sh сш ya я j ж, дж
i і t т yi ї d д
u у ch ч yu ю dz з, дз
e е ts ц ye є
o о n н yo йо, ьо
h х b б
f ф r р p п
m м w в
 

Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с–ш. Здебільша, зокрема в Токьо, однаково вимовляють

j як ж і як д͡ж
dz " з " " д͡з

склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо.

голосівки довгі ū, ō, yū, yō,
" короткі ŭ, ĭ

вимовляються відповідно довше чи коротше, ніж голосівки без знаків ¯ ˘.

Наголосу власне нема, хоча практика мови й намагається усталити постійну довгість певного складу у слові.

Вимова має ніби індивідуально-речитативний характер, щось подібне до українських в інтерпретації лірників.

З великої літери пишуть лише власні імення.
niwa
 
konnichi wa tenki ga ii kara, uchi no niwa ye ikimashō. niwa wa ie no ushiro ni arimasŭ. makoto ni niwa wa goku chiisai shi, michi wa semai shi, ki wa sŭkunai keredomo, hana ga ōi. hana no na wa mina shirimasenŭ ga, kono shiroi mono wa yuri desŭ. ano akai hana mo utsŭkushii. donna iro ga sŭki desŭ ka? murasaki ga sŭki desŭ. murasaki no hana ga arimasŭ ka? arimasŭ; konaida ano kaki no kage de ōku no sumire wo mimashĭta. sumire wa murasaki desŭ. kono magatta ki wo goran! sore wa matsŭ no ha wa itsŭ mo aoi. ima sugu ni ike ni mairimasŭ. koko desŭ. dōmo goku ōkū ike desŭ. uwo mo orimasŭ ka? iroiro orimasŭ. asŭko ni koi ga miemasŭ. mata hoka ni funa ya haya nado mo arimasŭ. mainichi e wo yarimasŭ kara, sŭkoshi mo hito wo osoreimasenŭ. natsŭ no atsui hi ni kono ike no hata no ki no kage ga suzushii kara, makoto ni kokochi ga ii. shĭkashi ima mō kutabireta kura, uchi ye kaerimashō.
niwa сад
konnichi wa tenki ga ii kara,
сьогодні (2, 3, 4) погода гарна тому що, (2, 3)
uchi no niwa ye ikimashyō niwa wa
домовий (2, 3) сад в (2, 3) підемо сад
ie no ushiro ni arimasŭ makoto ni (2, 3)
дома позаду (2, 3) є справді
niwa wa goku chiisai shi, michi wa
сад були малий (2) і стежки
semai shi, ki wa sŭkunai keredomo hana ga
вузькі і дерев мало хоча квіток
ōi. hana no na wa mina shirimasenŭ
багато. квітів назви всі не знаю (7, 9)
ga, kono shiroi mono wa yuri desŭ
але ся біла річ (2, 3) лілія (4) є (7)
ano akai hana mo utsukushii. donna
та червона квітка теж гарна. який
iro ga sŭki desŭ ka? murasaki ga
колір подобається? (3) ліловий колір
sŭki desŭ murasaki no hana ga arimasŭ ka?
подобається лілові квіти є чи
arimasŭ; konaida ano kaki no
є недавно того персимона
kage ni ōku no sumire wo mimashĭta.
тіні в багато фіялок бачив
sumire wa murasaki desŭ.
лілового коліру
kono magatta ki wo goran! sore wa matsŭ no
се покривлене дерево дивіться се соснове
ki desŭ. ha ga taihen hosoi. hoka no
листя дуже вузьке інші
ki wa fuyu no hajime ni ha ya
зими початку в
ochimasŭ ga, matsŭ no ha wa itsŭ mo
облітати (3) завжди
aoi. ima sugu ni ike ni mairimasŭ.
зелене тепер зараз став на ідемо
koko desŭ. dōmo goku ōkii ike desŭ.
тут о, великий
uwo mo arimasŭka? iroiro arimasŭ.
риба і є (7) різне
asŭko ni koi ga miemasŭ. mata
там короп виданні ще
hoka ni funa ya haya nado mo arimasŭ
опріч (2-3) скоблики і головні тощо теж
mainichi e wo yarimasŭ kara, sŭkoshi
щодня поливу даю тому що трохи
mo hito wo osoremasenŭ. natsu no
і людей не бояться літні
atsui hi ni kono ike no hata no
буденні дні в сього ставу боку
ki no kage ga[3] suzushii kara makoto ni
дерева тінь прохладна тому що справді
kokochi ga ii. shĭkashi
(нерозбірливий текст) гарний одначе теж
kutabireta kara, uchi ye kaerimashyō
втомилися тому що дому до вернемося.
 

Частини мови.

Післяслово, дієслово, речівник, прикметник, займенник, числівник, прислівник. (прийменника і злучника нема)

Післяслово

зветься так тому, що стоїть після того слова, якому надає певної функції в реченні; воно вживається:

1) замісь кінцівок (флексій) у речівниках і займенниках,

2) замісь прийменника і злучника,

3) щоб утворити прикметник і злучник,

4) має ще й інші функції, як зазначено в наступній таблиці

Післяслово якій формі = в укрмові, або що визнача в перекладі яку частину речення чи мови творить Приклад
ga називний відмінок підмет граматичний tenki ga погодА
no родовий означення tenki no погодИ
ni датний доповнення tenki ni погодІ
wo знахідний tenki wo погодУ
ye в, у, на, до (куди?) прийменник niwa ye у сад
ni в, у, на (де?) niwa ni у садІ
mo і, й, теж, хоч (і) злучник uwo mo arimasŭ є і риба
ya … nado і … і т. д. funa ya haya nado і скоблики, і головні і т. д.
wa що до … то підмет логічний konnichi wa tenki ga що до сьогодня, то погода
no прикметник matsŭ — сосна, matsŭ no — сосновий
ni прислівник makoto правда
makoto ni справді
mono річ (особа, предмет) замісь повторяти речівник shiroi hana, akai mono mo
біла квітка, червона теж
kara тому що, бо, позаяк злучник tenki ga ii kara
тому що гарна погода
shi і, й, та межи реченнями sŭkunai keredomo хоч мало , але
keredomo хоч … але shirimasenŭ ga не знаю, але
ga але
ka чи? (запитання) arimasŭ ka? чи є?
післяслова не вживаються
1) при слові по-за реченням niwa
2) перед дієсловом desŭ murasaki ga sŭki desŭ
3) двоє поруч uwo mo, замісь: uwo ga mo
Коли в реченні запитання (висловлене чи подумане) стосується до підмета, то його вживати з ga donna iro ga sŭki desŭ ka? — який колір подобається?
murasaki ga (sŭki desŭ)
ліловий колір (подобається) (що?)
коли запитання до присудку, то вживати підмета з wa sumire wa murasaki desŭ — фіялка лілова (який колір?)
коли ж запитання стосується до підмету і присудку разом, то підмет уживати з ga (граматичний підмет), а якесь інше слово в реченні звичайно має при собі wa (логічний підмет), коли до нього не належиться інше післяслово тоді можна перекласти слово з wa перефразом що до … то konnichi wa tenki ga ii — сей день погода гарна
(чи гарна погода?)




що до сьогодні, то погода гарна.
рід і число
не мають граматичних форм: isha
лікар лікарка, лікарі, лікарки
їх або не береться на увагу: isha wa kita
лікар прийшов
(байдуже — чоловік чи жінка-лікар)
або їх розуміється з логічного змісту фрази: konnichi wa tenki ga ii — сьогодні погода гарна (а не погоди гарні)
segare wa isha desŭ
мій син є лікар
musŭme wa isha desŭ
моя дочка є лікарка
чи через якесь слово: hana ga ōi — квіток багато
Дієслово

не відміняється по особах, числах, а ні родах, і звичайно немає при собі займенників особових.

часи: теперішній минулий майбутній
mi ru mi ta mi yō
я бач у бач ив[4] побач у
ти иш иш
він[5] ить ить
ми имо ли имо
ви ите ите
вони ать ать

японські дієслова не мають форми неозначеного способу (інфінітива), замісь неї відбува теперішній час Форми — miru, mita, miyō, — основні.

Коли в дієсловах на -iru -eru, відкинути кінцевий склад „ru“, а в інших дієсловах замінити кінцеве „u“ на „i“[6], то утворюється форма так звана i-пень; додавши до i-пень дієслово-наросток masŭ[7], утворюється форма чемна

часи: теперішній минулий майбутній
mi-masŭ mi-mashĭta mi-mash-yō
Різниці у змісті межи формами основною та чемною нема; вживати ту чи іншу залежить од ступня інтимности межи розмовниками, достоту як в укрмові вибір між „ти“ чи „ви“ відносно однієї особи.

Заперечна форма від masŭ є masenŭ: mimasŭ — бачу, mimasenŭ — не бачу.

Помічне дієслово desŭ вживається, коли у формі нема іншого дієслова:

sore wa matsŭ no ki desŭ — се є сосна.

Але після прикметника на: голосівку+і, його можна і не вживати:

tenki ga ii (desŭ) — погода (є) гарна.

desŭ — дієслово-звязка

arimasŭ — є, знаходить ся (неживе що)

orimasŭ — є, існує, живе (живе що)
Прикметник;
власний прикметник має в кінці: a, i, u, o, +i: chiisai, ii, atsui, aoi
речівник у родовому відмінку є одночасно і прикметник matsŭ — сосна,
matsŭ no — сосни, сосновий.
Дієслово в формі теперішнього й минулого часу є одночасно і прикметник (дієприкметник): magatta — покривився, покривлений
прикметник не відміняється (в родах, числах і відмінках semai — вузький, вузька, вузьке, вузького… вузькі, вузьких…
Черга слів у реченні

часть бува впрост протилежна, рівняючи до укрмови:

hana no na wa mina shirimasenŭ ga
(квіток назви всі знаю не хоч
хоч не знаю всі назви квіток.

Дієслово стоїть на кінці речення; після нього стоїть лише післяслово-злучник: shirimasenŭ ga; родовий відмінок попереду називного: hana no na wa; слово з wa — попереду слова з ga: konnichi wa tenki ga; коли дієслово попереду речівника, то воно є дієприкметник:

ki ga magatta дерево покривилося.
magatta ki покривлене дерево.
 

обопільний переклад.
konnichi wa tenki ga ii kara тому що сьогодні гарна погода
uchi no niwa ye ikimashyō. підемо в домовий сад.
niwa wa ie no ushiro ni arimasŭ сад є позаду дома.
makoto ni niwa wa справді сад
goku chiisai shi, дуже малий (і)
michi wa semai shi і стежки вузенькії,
ki wa sŭkunai keredomo, і хоч дерев мало,
hana ga ōi. квіток багато
hana no na wa назви квіток
mina shirimasenŭ ga, усі не знаю, але
kono shiroi mono wa ся біла квітка
yuri desŭ є лілія
ano akai hana mo та червона квітка теж
utsŭkushii гарненька
donna iro ga sŭki desŭ ka? який колір подобається?
murasaki ga sŭki desŭ. ліловий колір подобаю
murasaki no hana ga arimasŭ ka? чи є лілові квітки?
Перефраз статті для перекладу в япмову.

Чи погода сьогодні гарна? Дуже гарна. Чи ми підемо в сад? Чи сад великий, чи малий? Справді, сад є дуже малий. Чи в саді є квіти й дерева? Що до квітів, то їх багато, але дерев мало. Чи ви подобаєте квіти? Я подобаю квіти дуже. Чи фіялки лілові? Лілові. Яке листя вузьке? Листя сосни є вузьке. Коли облітають листя інших дерев? Вони облітають у початку зими. Які риби є в цьому маленькому ставу? Багато коропів. Чи ви подобаєте рибу? Я подобаю коропа. Дні літа душні, але в тіні сього дерева завжди прохладно.

 

iroha (абетка)

Японці пишуть справа наліво і згори вниз. Але іноді пишуть горізонтально, справа наліво й навіть зліва направо. Текст у транскрипції romaji пишеться лише останнім чином. Абетка силабічна; є лише шість окремих звуків: a, i, u, e, o, n.

e a ke u tsu wa chi i
hi sa fu i ne ka ri ro
mo ki ko no na yo nu ha
se yu e o ra ta ru ni
su me te ku mu re wo ho
n mi ya so he
shi ma to
В такому порядкові силаб iroha є дуже популярна народня пісня з мотивом. Ось її переклад.

Квіти і пахнуть,
Проте облітають.
Хто в нашім світі
Краю не має?
Я в горах далеко
Сьогодні блукав,
Та сон рано-вранці
Мене не сп'яняв.

В iroha входять не всі звуки і склади япмови. Для решти їх є ще особливі додаткові скалі.

 

——————

  1. Коли є ключ.
  2. Коли працювати з навчателем.
  3. тінь дерева з цього боку ставу.
  4. також: бачила, -ло.
  5. також: вона, воно.
  6. при тому попередні i переходе в sh, ts в ch.
  7. masŭ — один із восьми ніправильних дієслів.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1930 року.
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1938 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.