Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше соборне послання св. апостола Івана

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біблія, Новий Заповіт , переклад — Іван Огієнко
Перше соборне послання св. апостола Івана
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Перше соборне послання св. апостола
Івана
Іван пише, як самови́дець

1 Що́ було́ від поча́тку, що́ ми чули, що́ бачили власними очима, що́ розглядали, і чого руки наші торкалися, — про Слово життя, —

 2 а життя з'явилось, і ми бачили, і сві́дчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебува́ло й з'явилося нам, —

 3 що́ ми бачили й чули — про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

 4 А це пишемо вам, щоб повна була́ ваша радість!

Бог є світло

 5 А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жа́дної те́мряви!

 6 Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в те́мряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!

 7 Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із о́дним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.

 8 Коли ж кажемо, що не маєм гріха́, то себе обманюємо, і немає в нас правди!

 9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.

 10 А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і сло́ва Його нема в нас!

Ісус — наш Заступник

2 Діточки мої, — це пишу́ я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згріши́ть, то маємо Заступника перед Отцем, — Ісуса Христа, Праведного.

 2 Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

 3 А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо.

 4 Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!

 5 А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо.

 6 А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він.

 7 Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку.

Любі́мо брата свого

 8 Але нову́ заповідь я вам пишу́, що справді вона в Нім та в вас, — що минається те́мрява, і світло правдиве вже світить.

 9 Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі.

 10 А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає.

 11 Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила.

Гріхи нам прощаються

 12 Пишу́ я вам, ді́тоньки, що гріхи вам прощаються ради Йме́ння Його.

 13 Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого.

 14 Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.

Не любіть світового

 15 Не любіть світу, ані того, що́ в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,

 16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу.

 17 Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є!

Остання година

 18 Діти, — остання година! А що чули були́, що анти́христ іде, — а тепер з'явилось багато анти́христів, — з цього ми пізнає́мо, що остання година настала!

 19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.

 20 А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все.

 21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.

 22 Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина!

 23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця.

 24 Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці.

 25 А оце та обі́тниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.

 26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас.

 27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте.

 28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду.

 29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього.

Діти Божі й дияволові

3 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми́ Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому́, що Його не пізнав.

 2 Улю́блені, — ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що́ ми будемо. Та знаємо, що, коли з'я́виться, то бу́дем подібні до Нього, бо бу́демо бачити Його, як Він є.

 3 І кожен, хто має на Нього наді́ю оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

 4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззако́ння. Бо гріх — то беззако́ння.

 5 І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

 6 Кожен, хто в Нім пробува́є, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.

 7 Діточки, хай ніхто вас не зво́дить! Хто чинить праведність, той праведний, як праведний Він!

 8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від поча́тку. Тому́ то з'явився Син Божий, щоб зни́щити справи диявола.

 9 Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога наро́джений він.

Любім один о́дного

 10 Цим пізнаю́ться діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто нраведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

 11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один о́дного,

 12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого́ забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його — праведні.

 13 Не дивуйтеся, бра́ття мої, коли світ вас нена́видить!

 14 Ми знаємо, що ми перейшли від смертн в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.

 15 Кожен, хто нена́видить брата свого, той душогу́б. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.

 16 Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!

 17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

 18 Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!

 19 Із цього дові́дуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця́ перед Ним,

 20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!

 21 Улю́блені, — коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,

 22 і чого́ тільки попро́симо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

 23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я́ Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один о́дного, як Він нам заповідь дав!

 24 А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.

Дух правди й дух обмани

4 Улю́блені, — не кожному духові вірте, але випробо́вуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.

 2 Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який ви́знає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.

 3 А кожен дух, який не визнає́ Ісуса, той не від Бога, але́ він анти́христів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.

 4 Ви від Бога, дітки́, і ви перемогли їх, — більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.

 5 Вони від світу, тому́ то говорять від світу, а світ слухає їх.

 6 Ми від Бога, — хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнає́мо Духа правди та духа обмани.

Бог — то любов

 7 Улю́блені, — любім один о́дного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та ві́дає Бога!

 8 Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!

 9 Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Одноро́дженого послав у світ, щоб ми через Нього жили́.

 10 Не в то́му любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблага́нням за наші гріхи.

 11 Улю́блені, — коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один о́дного!

 12 Бога не бачив ніко́ли ніхто. Коли один о́дного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удоскона́лилась.

 13 Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнає́мо це тим, що Він дав нам від Духа Свого́.

 14 І ми бачили й сві́дчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.

 15 Коли хто визнає́, що Ісус — то Син Божий, то в нім Бог пробува́є, а він у Бозі.

 16 Ми пізнали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!

 17 Любов удоскона́люється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.

 18 Стра́ху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має му́ку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.

 19 Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.

 20 Як хто скаже: „Я Бога люблю́“, та нена́видить брата свого́, той неправдомо́вець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?

 21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!

Віра світ перемогла́

5 Кожен, хто вірує, що Ісус — то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.

 2 Що ми любимо Божих дітей, дізнає́мося з того, коли любимо Бога і Його заповіді доде́ржуємо.

 3 Бо то любов Божа, щоб ми доде́ржували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.

 4 Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, — віра наша.

 5 А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус — то Син Божий?

 6 То Той, що прийшов був водою та кров'ю, — Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух — то правда.

Сві́дчення про Ісуса Христа

 7 Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє — Одно.

 8 І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє — в одно.

 9 Коли ми приймаємо сві́дчення лю́дське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким сві́дчив про Сина Свого́.

 10 Хто вірує в Божого Сина, той сві́дчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог сві́дчив про Сина Свого́.

Бог життя вічне нам дав

 11 А це сві́дчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це — у Сині Його.

 12 Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.

 13 Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я́ Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.

Бог слу́хає наші проха́ння

 14 І оце та відвага, що ми маємо до Нього, — що коли чого просимо згі́дно волі Його, то Він слухає нас.

 15 А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що оде́ржуємо те, чого просимо від Нього.

Молі́мось за грішних браті́в

 16 Коли хто бачить брата свого́, що грішить гріхом не на смерть, нехай мо́литься за нього, — і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, — не про нього кажу́, щоб молився.

 17 Усяка неправда — то гріх. Та є гріх не на смерть.

 18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, — бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.

 19 Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.

Син Божий розум нам дав

 20 Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він — Бог правдивий і вічне життя!

 21 Ді́тоньки, — бережіться від і́долів! Амі́нь.