Fa (Сонет)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Fa (Сонет)
автор: Леся Українка
З циклу «Сім струн», зб. «На крилах пісень». Створення: 1890 (датується за автографом в альбомі-записничку «Poesie»), опубл.: 1893, Львів (за сприяння Івана Франка). 

Фантазіє! ти сило чарівна,

Що збудувала світ в порожньому просторі,

Вложила почуття в байдужий промінь зорі,

Що будиш мертвих з вічного їх сна,


Життя даєш холодній хвилі в морі!

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Тебе вітаючи, фантазіє ясна,

Підводимо чоло, похиленеє в горі.


Фантазіє, богине легкокрила,

Ти світ злотистих мрій для нас одкрила

І землю з ним веселкою з’єднала.


Ти світове з’єднала з таємним,

Якби тебе людська душа не знала,

Було б життя, як темна ніч, сумним.