Грамотність

Матеріал з Вікіцитат
Рівень грамотності у світі
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Гра́мотність (значною мірою рівноправний термін письме́нність) — традиційно визначається як вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти.

Цитати[ред.]

  •  

Освіта поширилася настільки, що нині можна читати, писати і публікувати, залишаючись неграмотним[1].

  Гуґо Штейнгауз
  •  

Чим більше сьогодні читаєш книг, тим сильніше відчуття, що неписьменні нічого не втрачають[2].

  Уоррен Брабрук, англійський критик
  •  

Відсоток неписьменних — величина постійна, тільки в наш час неписьменні вміють читати[3].

  Альберто Моравіа
  •  

Зіткнувшись з незручністю читання, починаєш цінувати неграмотність[4].

  Яцек Вейрох
  •  

Головна причина нинішньої епідемії неписьменності — те, що всі вміють читати і писати[5].

  Пітер де Врайз
  •  

Неписьменні змушені диктувати[5].

  Станіслав Єжи Лєц
  •  

Неписьменні проходять від А до Я швидше, без алфавіту[5].

  Станіслав Єжи Лєц

Примітки[ред.]

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 274
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 346
  3. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 374
  4. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 386
  5. а б в Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 503